Мета вивчення дисципліни.

Поглиблення знань студентів про основні властивості речовини і поля, засвоєння методів та методик отримання достовірних даних про фізичні властивості речовин, конструкційних матеріалів та залежності їх властивостей від змін оточуючого середовища. Викласти основні характеристики та методи вимірювання механічних, термічних, електричних, магнітних і оптичних властивостей речовин як на макро-, так і на мікроскопічному рівнях.

 

Завдання вивчення дисципліни.

Дати студентам достатньо широку теоретичну підготовку в області фізичних властивостей речовин та матеріалів, які дозволили б майбутнім спеціалістам орієнтуватись у потоці наукової і технічної інформації та забезпечили б їм можливість використовувати в роботі новітні фізичні принципи; сформувати у студентів наукове мислення, правильне розуміння границь застосування різних фізичних понять, теорій та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, отриманих із допомогою експериментальних чи математичних методів дослідження; ознайомити студентів із сучасною науковою апаратурою та виробити в них початкові навички проведення експериментальних досліджень з метою виявлення тих чи інших характеристик досліджуваного об’єкта; сприяти розвиткові у студентів фізичного мислення та діалектичного світогляду; ознайомити студентів з історією фізичної науки та роллю вітчизняних учених у розвитку фізики.

 

Найменування та опис компетентностей, формування котрих забезпечує вивчення дисципліни.

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми метрології та інформаційно-вимірювальної техніки, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, що передбачає застосування теорій та методів метрології, способів побудови засобів автоматизації та приладобудування.

Загальні компетентності

К01. Здатність застосовувати професійні знання й уміння у практичних ситуаціях.

К04. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

К08. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

Фахові компетентності спеціальності

Не прописані освітньою програмою.

 

Передумови для вивчення дисципліни.

Пререквізити дисципліни: знання отримані при вивченні фізики в загальноосвітньому закладі (знання основних явищ і законів з розділів фізики передбачених програмою загальноосвітніх закладів).

 

Результати навчання.

ПР01. Вміти знаходити обґрунтовані рішення при складанні структурної, функціональної та принципової схем засобів інформаційно-вимірювальної техніки.

Після завершення вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

-        основні фізичні закони і формули, що описують фізичні процеси;

-        основні фізичні константи, та сферу їх використання;

-        принцип роботи основних вимірювальних приладів;

-        способи одержання необхідних експериментальних даних.

вміти:

-       давати означення основним поняттям і фізичним явищам;

-       характеризувати фізичні властивості речовин та знати дескриптори їх розрізнення;

-       складати рівняння простих фізичних рухів і процесів;

-       виконувати основні фізичні розрахунки та прості фізичні вимірювання: маси, температури, густини, в’язкості, напруги та струму, частоти, освітлення, дози радіації та інше;

застосовувати набуті знання до вирішення конкретних технічних чи дослідницьких завдань.

Предметом вивчення дисципліни «Основи академічного письма» є етика вищої школи, цінності, що лежать в основі її наукової та освітньої діяльності, принципи та правила взаємин у кожному навчальному закладі, у викладацьких колективах, у стосунках студентів.

У процесі навчання студенти мають з’ясувати, як академічна доброчесність  протидіє надмірній комерціалізації університетів, їх інтенсивній бюрократизації; як світова академічна спільнота розуміє академічну доброчесність, які механізми і процедури для її втілення вона розробила, яке місце в цьому займають декларації, хартії та кодекси академічної поведінки, яка система відносин між всіма членами освітнього співтовариства.

Курс «Основи академічного письма» допоможе студентам опанувати особливості наукового стилю; здобути практичні навички усного і писемного наукового мовлення, ознайомитись із поняттями «наукове мислення», «наукове мовлення», навчитись працювати з фаховими текстами, самостійно шукати  й опрацьовувати джерела, отримувати досвід виконання як індивідуальних завдань, так і групових проектів; дозволяє їм виявити власні аналітичні, критичні та творчі здібності.