Предметом вивчення дисципліни «Основи академічного письма» є етика вищої школи, цінності, що лежать в основі її наукової та освітньої діяльності, принципи та правила взаємин у кожному навчальному закладі, у викладацьких колективах, у стосунках студентів.
У процесі навчання студенти мають з’ясувати, як академічна доброчесність протидіє надмірній комерціалізації університетів, їх інтенсивній бюрократизації; як світова академічна спільнота розуміє академічну доброчесність, які механізми і процедури для її втілення вона розробила, яке місце в цьому займають декларації, хартії та кодекси академічної поведінки, яка система відносин між всіма членами освітнього співтовариства.
Курс «Основи академічного письма» допоможе студентам опанувати особливості наукового стилю; здобути практичні навички усного і писемного наукового мовлення, ознайомитись із поняттями «наукове мислення», «наукове мовлення», навчитись працювати з фаховими текстами, самостійно шукати й опрацьовувати джерела, отримувати досвід виконання як індивідуальних завдань, так і групових проектів; дозволяє їм виявити власні аналітичні, критичні та творчі здібності.
- Викладач: Николюк Тамара
Формування у здобувачів вищої освіти системних знань з теоретичних основ функціонування та практичних аспектів побудови первинних і вторинних джерел електроживлення, а також у частині схемотехнічного та структурного синтезу базових вузлів електроживлення систем зв’язку, які забезпечили б можливість використовувати їх в процесі виробничої діяльності; сформувати навички проведення експериментальних досліджень з метою виявлення електротехнічних характеристик досліджуваного об’єкту та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, отриманих за допомогою експериментальних методів дослідження.
Після завершення вивчення дисципліни студент повинен:
знати:
- принципи побудови й функціонування систем електроживлення засобів телекомунікацій;
- поняття, засади, ідеї, конструкції й можливості, знання основних технічних характеристик, основ інженерного розрахунку пристроїв та систем електроживлення засобів телекомунікацій та їх функціональних вузлів (трансформаторів, схем випрямляння і згладжувальних фільтрів);
- основні властивості компонентної бази для забезпечення якості та надійності функціонування електроживлення телекомунікаційних та радіотехнічних систем і пристроїв;
- організацію електропостачання підприємств телекомунікації, основні параметри й вимоги до джерел електропостачання;
- експлуатаційні характеристики, основні напрямки та перспективи розвитку електроживильних систем зв’язку.
вміти:
- аналізувати, аргументувати, приймати рішення при розв’язанні спеціалізованих задач з електроживлення систем зв’язку, які характеризуються комплексністю та неповною визначеністю умов;
- пояснювати результати, отримані в результаті проведення вимірювань, в термінах їх значущості та пов’язувати їх з відповідною теорією;
- аналізувати та виконувати оцінку ефективності методів проектування систем електроживлення телекомунікаційних та радіотехнічних систем;
- застосовувати результати особистого пошуку та аналізу інформації для розв’язання якісних і кількісних задач подібного характеру в інформаційно-комунікаційних мережах, телекомунікаційних і радіотехнічних системах;
- застосовувати міжособистісні навички для взаємодії з іншими людьми та залучення їх до командної роботи;
- знаходити, оцінювати і використовувати інформацію з різних джерел, необхідну для розв’язання професійних завдань, включаючи відтворення інформації через електронний пошук;
- здійснювати стандартні випробування електромереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем на відповідність вимогам нормативних документів;
- контролювати технічний стан систем електроживлення телекомунікаційних і радіотехнічних систем у процесі їх технічної експлуатації з метою виявлення погіршення якості функціонування чи відмов.
- Викладач: Yevsiuk Mykola
Основи програмування
Предметом вивчення дисципліни основи програмування є оволодіння основами структурного програмування в середовищах С/С++ які є на сьогодні високодосконалими інструментами створення прикладних програм. З появою операційної системи Windows принципово змінились основні засади створення програм, які сьогодні мають удосконалений і сучасний графічний інтерфейс; можливості приєднання та використання стандартних функцій Windows та інших операційних систем, підтримувати роботу у локальних мережах, обмінюватись даними з іншими програмами в процесі виконання. Безпосередньо програмування у Windows можливе із застосуванням принципів об'єктно-орієнтовного програмування реалізованого на базі описаних вище програмних підходів і понять, що можуть бути відтворені у програмних середовищах С\С++.
Метою викладання дисципліни є надання студентам знань, умінь і навичок структурного та об’єктно-орієнтовного програмування в вищезгаданих середовищах. Студент повинен засвоїти сучасні методи програмування з підтримки операційної системи Windows, вміти використовувати середовище С та Воrland C++ для розробки прикладних програм.
Завдання. В результаті вивчення курсу студенти повинні вміти конфігурувати і розробляти структурні прикладні програми за допомогою засобів комп’ютерної техніки з підтримки Windows у середовищі С/С++ та навчитись розробляти і застосовувати їх ресурсні можливості.
Завдання, які передбачається вирішити під час викладання дисципліни „Основи програмування”:
· Володіти основами програмування С/С++;
· Визначати для вирішення задачі технологію програмування, мову, систему програмування, інструментальне середовище;
· Здійснювати функціональну та об’єктну декомпозицію програми відповідно до обраної технології програмування;
· Виконувати розробку коду програми;
· Виправляти синтаксичні та семантичні помилки та рефакторинг коду (налагоджувати та тестувати програму);
· Володіти методами та технологіями об'єктно-орієнтованого програмування;
· Програмувати динамічні структури даних;
· Обробляти виключення;
· Вміти практично використовувати можливості мови програмування для розв’язання поставлених прикладних задач.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
- знати основні принципи об’єктно-орієнтованого програмування в середовищі Borland С/С++;
- методологію розробки прикладних програм для Windows;
- застосування файлів та ресурсів програмного середовища;
- призначення окремих складових і їх властивості та меню програмного середовища;
- налаштування середовища;
- здійснення окремих дій та можливості компілятора;
- принципи налагодження програмних продуктів та відслідковування параметрів;
- підходи застосування основних бібліотечних ресурсів;
- програмні представлення окремих об’єктів та принципи об’єктно-орієнтовного програмування;
- алгоритми розв’язання задач прикладного характеру;
- підходи створення блок-схем до поставлених задач;
- концепцію застосування файлів та функцій інших користувачів;
- концепцію застосування об’єктних модулів та файлів виконання;
- правила використання ANCI-стандарту;
- можливості експорту функцій з мови С та АСЕМБЛЕР в Borland С++;
- теорію класового програмування;
- основні теоретичні підходи зв’язування класових функцій: інкапсуляції, наслідування та поліморфізму;
- особливості перевантаження та використання класових функцій;
- основні підходи щодо економії пам’яті та ресурсів при створенні прикладних програм.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:
- володіти основами програмування;
- визначати для вирішення задачі технологію програмування, мову, систему програмування, інструментальне середовище;
- здійснювати функціональну та об’єктну декомпозицію програми відповідно до обраної технології програмування;
- виконувати розробку коду програми;
- виправляти синтаксичні та семантичні помилки та рефакторинг коду (налагоджувати та тестувати програму);
- володіти методами та технологіями об'єктно-орієнтованого програмування;
- програмувати динамічні структури даних;
- обробляти виключення;
- розробляти структурні прикладні програми за допомогою засобів комп’ютерної техніки;
- розробляти у середовищі С++ сучасні програми для операційної системи Windows;
- реалізовувати принципи об’єктно-орієнтованого програмування в середовищі Borland С/С++;
- застосовувати методологію розробки прикладних програм для Windows;
- застосувати файли та ресурси програмного середовища;
- використовувати окремі складові і їх властивості та меню програмного середовища при особливих підходах створення програм-додатків;
- налаштувати середовище;
- здійснювати окремі особливі дії та застосовувати можливості компілятора;
- налагоджувати програмні продукти та відслідковувати важливі параметри компіляції;
- застосовувати основні бібліотечні ресурси;
- створювати програмні представлення окремих об’єктів та практично втілювати принципи об’єктно-орієнтовного програмування;
- розуміти та реалізовувати алгоритми розв’язання геометричних задач за спеціалізацією;
- створювати блок-схеми до поставлених задач;
- застосовувати файли та функції інших користувачів;
- застосовувати об’єктні модулі та файли виконання в додатках;
- дотримуватись правил використання ANCI-стандарту;
- використовувати експорт функцій з мови С та АСЕМБЛЕР в Borland С++;
- застосовувати теорію класового програмування;
- реалізовувати основні теоретичні підходи зв’язування класових функцій: інкапсуляції, наслідування та поліморфізму;
- перевантажувати класові функції та застосовувати їх;
- дотримуватись основних підходів щодо економії пам’яті та ресурсів при створенні прикладних програм.
- Викладач: Мельник Василь
Метою даного курсу є ознайомлення студентів з теорією основних електромагнітних явищ, з основними закономірностями поширення електромагнітних хвиль у різних середовищах, та на межі розділу середовищ.
У даному курсі вивчення електромагнітних явищ обмежено класичною теорією поля, яка не враховує мікроскопічні швидкозмінні електромагнітні поля, створені в атомах і у просторі між ними, а натомість розглядає усереднені поля, які можна досліджувати експериментально.
Представленим математичним апаратом електродинаміки показано фізичні наслідки, що випливають з рівнянь Максвела, а також застосування їх до конкретних пристроїв, що використовуються у техніці зв’язку.
Даний курс створений для студентів спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка» і вимагає від студентів знань з вищої математики та розділів загального курсу фізики: «Постійний електричний струм», «Електромагнетизм», «Електромагнітні коливання та хвилі».
Курс «Технічна електродинаміка» є логічним продовженням таких курсів, як: «Теорія електричних кіл», «Електрорадіоматеріали», «Теорія електричних кіл та сигналів», «Теорія електричного зв’язку» та ін.
Даний курс підготовлено на основі:
1) А.С. Андрущак, З.Ю. Готра, О.С. Кушнір Прикладна електродинаміка інформаційних систем: навчальний посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 304 с.;
2) В.С. Черенков, А.М. Иваницкий Техническая электродинамика: Конспект лекций. – Одесса: ОНАЗ им.А.С. Попова, 2006. – 160 с.;
3) М.В. Дудик, Ю.В. Діхтяренко Електродинаміка: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів фізико-математичних спеціальностей. – Умань: ПП «Жовтий», 2015. – 120 с.
- Викладач: Ящинський Леонід