Органічне (екологічне, біологічне) сільське господарство - форма ведення сільського господарства, в рамках якої відбувається свідома мінімізація використання синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту рослин, кормових добавок. Навпаки, для збільшення врожайності, забезпечення культурних рослин елементами мінерального живлення, боротьби з шкідниками та бур'янами, активніше застосовується ефект сівозмін, органічних добрив (гній, компости, пожнивні залишки, сидерати та ін.), різних методів обробки грунту і т.д. Принципи органічного землеробства в даний час розглядаються як основа розвитку цієї галузі в усьому світі. Принцип здоров'я - органічне сільське господарство повинно підтримувати і покращувати здоров'я грунту, рослин, тварин, людей і планети як єдиного й неподільного цілого. Принцип екології - органічне сільське господарство повинно ґрунтуватися на принципах існування природних екологічних систем і циклів, працюючи, співіснуючи з ними і підтримуючи їх. Принцип справедливості - органічне сільське господарство повинно будуватися на відносинах, які гарантують справедливість з урахуванням загальної навколишнього середовища і життєвих можливостей. Принцип турботи - управління органічним сільським господарством має носити попереджувальний і відповідальний характер для захисту здоров'я і благополуччя нинішніх і майбутніх поколінь і навколишнього середовища.

Кормовиробництво – дисципліна, що вивчає та розробляє теорію і практику організаційно-господарський, економічних, технологічних і технічних заходів щодо поліпшення природних кормових угідь, створення високопродуктивних сіяних пасовищ і сіножатей. Мета полягає у формуванні у майбутніх фахівців-агрономів технологічної підготовки з питань вирощування основних кормових культур, виробництва високоякісних кормів з них, які є основою годівлі сільськогосподарських тварин і підвищення їх продуктивності та теоретичної бази для подальшого вивчення базових дисциплін, які визначають рівень спеціальної підготовки майбутнього фахівця.


Мета дисципліни

Полягає у формуванні у майбутніх фахівців умінь та компетенцій для проведення спостереження, інструментального та лабораторного контролю якості навколишнього середовища, вміння здійснювати внутрішній контроль за роботою природоохоронного обладнання на промислових об’єктах і підприємствах на підставі набутих знань новітніх методів вимірювання та сучасного вимірювального обладнання і апаратури з використанням нормативно-методичної та технічної документації.

В  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні  вміти:

-         організовувати та забезпечувати діяльність системи моніторингу та контролю за якісним станом навколишнього середовища та його компонентами;

-         вміти здійснювати відбір зразків різних об’єктів та компонентів навколишнього середовища;

-         володіти сучасними методами фізичного, хімічного, фізико-хімічного та біологічного (мікробіологічного) аналітичного аналізу;

-         принципами застосування системи нормувань;

-         базовими знаннями щодо діючих систем управління якістю лабораторними та виробничими процесами.



Метою викладання дисципліни «Фінансова грамотність» є навчити правильно розпоряджатися власними та позиченими коштами, захищатись від ризиків, приймати зважені інвестиційні рішення, аналізувати сферу особистих та публічних фінансів.

Дана дисципліна спрямована на допомогу:

– в отриманні прикладних знань із фінансової сфери;

– у грамотному розпорядженні сімейним бюджетом;

– у відкритті власної справи;

– при пошуку та аналізі інформації щодо особистої фінансової безпеки;

– в прийнятті рішення про доцільність отримання кредитів;

– в прийнятті рішення про доцільність депозитних вкладів;

– у виявленні ознак шахрайства на фінансовому ринку;

– у прийнятті економічно доцільних інвестиційних рішень;

– при прийнятті комплексу вигідних фінансових рішень.