формування знань щодо стосовно вивчення шляхів
розвитку науки і техніки, закономірностей руху наукових знань у їх зв’зку з
історією людства. У системі підготовки бакалаврів-екологів суттєве значення
надається умінню аналізувати та виробляти
критичний підхід до накопичених знань, розкривати суперечливість і
незрозумілість в поясненні та оцінці тих чи інших подій у зародженні та
розвитку науки і техніки.
- Викладач: Іванців Василь
Лісівництво – вчення про ліс, сукупність знань про природу лісу, методи його вирощування і підвищення продуктивності. Лісівництво умовного поділяється на дві частини: 1) лісознавство, теоретичну частину, в яка вивчає питання природи лісу, впливу на ліс екологічних факторів та їх взаємодії, поновлення та формування лісу, лісової типології; 2) власне лісівництво, яке займається питаннями теорії рубок лісу, лісовирощування, підвищення продуктивності та стабільності лісів.
Сучасне уявлення про лісівництво як науку полягає у тому, що воно розглядає питання біології лісу, його угруповань, екології (взаємного зв’язку між лісом та кліматом, ґрунтом, біотичними факторами), вивчає закономірності поновлення та формування, лісу, процеси зміни деревних порід й інших компонентів лісу, охоплюючи природу лісу в цілому. Вивчення перелічених питань також пов’язане з діяльністю людини у лісі, перш за все, з рубками лісу. Вивчення природи лісу базується на досягненнях інших дисциплін: дендрології, фізіології деревних рослин (дендрофізіології), ґрунтознавства, лісової метеорології, фітопатології та ентомології, лісової таксації. Лісівництво також спирається на досягнення лісової біохімії, лісової генетики та інших дисциплін.
Лісівництво передбачає вивчення лісу як природної єдності, яка базується на взаємозв’язках як у самому лісі, так і між лісом та зовнішнім середовищем.
Лісова екологія вивчає ліс як біологічне угруповання з різними взаємозв’язками у ньому між деревними рослинами, іншими живими організмами, що створили дане угруповання, а також взаємини між ними і навколишнім середовищем, у якому вони існують. Лісове угруповання і його місцеоселення разом складають екологічну систему, екосистему або біогеоценоз, у якій усі складові живі організми і навколишнє середовище взаємодіють у широких і складних циклах вуглецю, води та поживних речовин. Для ведення комплексного лісового господарства потрібні знання лісової біології з екологічних позицій, а також знання процесів зовнішнього втручання антропогенного фактора у життя лісу.
Предметом лісівництва як науки є ліс з його складною природою, для якої характерні взаємозумовлені зв’язки між складовими частинами рослинного угруповання, тваринним світом та навколишнім середовищем. Глибоке знання процесів, що пов’язані з життям лісових насаджень, може гарантувати успіх у вирощуванні лісів.
Лісівництво базується не тільки на законах, які розкривають природу лісу, його взаємодію з факторами довкілля, на лісовій типології, але і пов’язане з економікою галузі. Предметом дослідження лісівництва є: організація і здійснення лісовідновлення, лісовирощування, підвищення продуктивності лісу, встановлення систем та способів рубок, використання недеревних ресурсів лісу, його рекреаційних властивостей, використання та підвищення екологічної ролі лісу, охорона та захист лісу.
- Викладач: Волянський Віктор
Предметом вивчення навчальної дисципліни - теоретичні та методологічні напрямки аналізу соціально-політичних явищ та процесів; право як особлива система соціальних норм та регулятор суспільних відносин.
Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів певного рівня соціологічного, політичного та правового мислення, що передбачає розуміння особливостей та специфіки права, соціологічної та політичної науки, їх ролі в пізнанні реальності та розв’язанні суспільних, політичних, правових проблем, а також формування у студентів глибоких знань щодо сутності та динаміки соціально-політичних тамправових процесів як в Україні, так і в світовому просторі; формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері права, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також ознайомлення студентів з цілісним комплексом знань про сутність держави й права, їх функції, систему органів управління державою, систему галузей права і систему законодавства України; висвітлення основних понять і принципів окремих галузей права - конституційного, цивільного, сімейного, кримінального і трудового; прищеплення студентам навичок користування законодавчими актами.
Згідно з вимогами освітньої програми студенти повинен оволодіти такими компетентностями:
ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
ЗК3. Цінування та повага до різноманітності та мультикультурності.
ЗК6. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії.
ЗК7. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ФК1. 13. Здатність організовувати роботу та забезпечувати адміністративне управління виробничими підрозділами, які здійснюють технічне забезпечення агропромислового виробництва відповідно до реалізації правових вимог безпеки життєдіяльності і охорони праці; аналізувати показники техногенних та природних небезпек, а також планувати і виконувати відповідні захисні заходи.
Програмні результати навчання:
ПРН1. Володіти гуманітарними, природничо-науковими та професійними знаннями; формулювати ідеї, концепції з метою використання у професійній діяльності.
ПРН9. Виявляти, узагальнювати та вирішувати проблеми, що виникають у процесі професійної діяльності, та формувати у майбутнього фахівця почуття відповідальності за виконувану роботу.
- Викладач: Ленгер Яна
Мета вивчення дисципліни
Надання студентам необхідних знань у галузі охорони навколишнього середовища, формування знань щодо методологічної оцінки екологічної ситуації і на цій основі – прикладних інженерно-екологічних рішень з врахуванням галузевої специфіки та нових прогресивних технологій.
Завдання вивчення дисципліни
Формування у студентів комплексного бачення про методологію, сучасні тенденції та актуальні проблеми охорони навколишнього середовища, збереження природних ресурсів, формування теоретичних знань та практичних навичок у майбутніх фахівців відповідно до поставленої мети.
Результати навчання:
Після завершення вивчення дисципліни студент повинен:
Знати:
- вплив забруднень на навколишнє середовище;
- основні джерела виникнення відходів;
- методи управління процесами зниження негативного впливу забруднень на навколишнє середовище.
- основні технологічні процеси, що викликають зміни екологічної ситуації та створюють загрозу екологічній безпеці.
- види техногенного забруднення та їх класифікацію;
- шкідливий фізичний вплив промислових підприємств та транспорту;
- методи очищення викидів промислових об'єктів від шкідливих р-н;
- методики та методи обробки інформаційних потоків та підготовки аналітичних матеріалів;
- структуру та правила доступу до міжнародних інформаційних ресурсів.
Вміти:
- застосовувати набуті знання у практичній діяльності;
- використання на практиці методики і методи обробки інформаційних потоків;
- здійснювати аналіз причин кризових екологічних ситуацій і визначати заходи для їх подолання;
- виконувати пошук міжнародної інформації в глобальних та локальних комп'ютерних мережах
- вести конструктивну дискусію в питаннях інженерної екології, аналізувати інформацію, аргументувати свою позицію.
- Викладач: Бондарчук Cергій
- Викладач: Vozniak Lena
- Викладач: Земко Алла
Метою викладання навчальної дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти цілісних знань про соціальну систему та її структуру, політико-правову природу суспільства, тенденції та закономірності формування демократичної, соціальної, правої держави.
- Викладач: Малиновський Валентин