Вивчення навчальної дисципліни ”Політологія ” передбачає формування і розвиток у студентів особистісних якостей та формування загальнополітичних компетентностей у вигляді комплексу знань, вмінь і навичок, а також надає можливості: 

·   знати об’єкт і метод політичної науки взагалі і української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

·   орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах, концепціях і напрямах, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику;

·   мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин, про суб’єкт і об’єкт політики, конституційні права людини і громадянина, місце і значення політичних систем і режимів у житті держави і громадянського суспільства;

·   уміти виділяти теоретичні, духовні та прикладні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистісного внеску в суспільно-політичне життя;

·   розуміти сенс і основні напрями розвитку світового політичного процесу, місце, роль і статус України в сучасному світі;

·   опанувати навички політичної культури, вміння застосовувати політичні знання у професійній і громадській діяльності.


Мета вивчення дисципліни.

Поглиблення знань студентів про основні властивості речовини і поля, засвоєння методів та методик отримання достовірних даних про фізичні властивості речовин, конструкційних матеріалів та залежності їх властивостей від змін оточуючого середовища. Викласти основні характеристики та методи вимірювання механічних, термічних, електричних, магнітних і оптичних властивостей речовин як на макро-, так і на мікроскопічному рівнях.


Завдання вивчення дисципліни.

Дати студентам достатньо широку теоретичну підготовку в області фізичних властивостей речовин та матеріалів, які дозволили б майбутнім спеціалістам орієнтуватись у потоці наукової і технічної інформації та забезпечили б їм можливість використовувати в роботі новітні фізичні принципи; сформувати у студентів наукове мислення, правильне розуміння границь застосування різних фізичних понять, теорій та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, отриманих із допомогою експериментальних чи математичних методів дослідження; ознайомити студентів із сучасною науковою апаратурою та виробити в них початкові навички проведення експериментальних досліджень з метою виявлення тих чи інших характеристик досліджуваного об’єкта; сприяти розвиткові у студентів фізичного мислення та діалектичного світогляду; ознайомити студентів з історією фізичної науки та роллю вітчизняних учених у розвитку фізики.

 

Найменування та опис компетентностей, формування котрих забезпечує вивчення дисципліни.

Інтегральна компетентність

ІК1. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, під час професійної діяльності у галузі мікро- та наносистемної техніки, або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів автоматизації та електроніки.

Загальні компетентності

ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК6. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

Фахові компетентності спеціальності

СК3. Здатність використовувати математичні принципи і методи для проектування та застосування мікро- та наносистемної техніки.

СК5. Здатність ідентифікувати, класифікувати, оцінювати і описувати процеси у мікро- та наносистемній техніці за допомогою побудови і аналізу їх фізичних і математичних моделей.

СК8. Здатність визначати та оцінювати характеристики та параметри матеріалів мікро- та наносистемної техніки, аналогових та цифрових електронних пристроїв, мікропроцесорних систем.

 

Передумови для вивчення дисципліни.

Пререквізити дисципліни: знання отримані при вивченні фізики в загальноосвітньому закладі (знання основних явищ і законів з розділів фізики передбачених програмою загальноосвітніх закладів).

 

Результати навчання.

ПРН 1. Застосовувати знання принципів дії пристроїв і систем мікро- та наносистемної техніки при їхньому проектуванні та експлуатації.

ПРН 2. Застосовувати знання і розуміння математичних методів для розв’язання теоретичних і прикладних задач мікро- та наносистемної техніки.

ПРН 3. Застосовувати знання і розуміння фізики, відповідні теорії, моделі та методи для розв’язання практичних задач синтезу пристроїв мікро- та наносистемної техніки.

ПРН 4. Оцінювати характеристики та параметри матеріалів пристроїв мікро- та наносистемної техніки, знати та розуміти основи твердотільної та оптичної електроніки, наноелектроніки, електротехніки, аналогової та цифрової схемотехніки, мікропроцесорної техніки.

ПРН 6. Застосовувати навички планування та проведення експерименту для перевірки гіпотез та дослідження явищ мікрота наноелектроніки, вміти використовувати стандартне обладнання, складати схеми пристроїв, аналізувати, моделювати та критично оцінювати отримані результати.

ПРН 7. Досліджувати характеристики і параметри мікро- та наносистемної техніки, приладів фізичної та біомедичної електроніки з урахуванням цілей дослідження, вимог та специфіки вибраних технічних засобів.

ПРН 8. Будувати та ідентифікувати математичні моделі технологічних об’єктів, використовувати їх при розробці нової мікро- та наносистемної техніки та виборі оптимальних рішень.

ПРН 15. Застосовувати розуміння теорії стохастичних процесів, методи статистичної обробки та аналізу даних при розв’язанні професійних завдань.

Після завершення вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

-        основні фізичні закони і формули, що описують фізичні процеси;

-        основні фізичні константи, та сферу їх використання;

-        принцип роботи основних вимірювальних приладів;

-        способи одержання необхідних експериментальних даних.

вміти:

-       давати означення основним поняттям і фізичним явищам;

-       характеризувати фізичні властивості речовин та знати дескриптори їх розрізнення;

-       складати рівняння простих фізичних рухів і процесів;

-       виконувати основні фізичні розрахунки та прості фізичні вимірювання: маси, температури, густини, в’язкості, напруги та струму, частоти, освітлення, дози радіації та інше;

-       застосовувати набуті знання до вирішення конкретних технічних чи дослідницьких завдань.


Нині в світі накопичено величезний інформаційни потенціал, що зумовлено необхідністю впровадження нових технологій обробки і передачі інформації і послужило початком переходу від індустріального суспільства до інформаційного.

Знання інформаційних технологій є необхідною вимогою формування сучасного конкурентноздатного фахфівця. Тому дана дисципліна є актуальною, має практичне спрямування.