Вивчення дисципліни сприяє формуванню наукового рівня інженерного мислення майбутнього фахівця, включає в себе теоретичну базу, яка необхідна при засвоєнні прикладних питань розробки і експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, а також комп'ютерних систем і мереж. У зв'язку з різноманітністю сучасної елементної бази, складністю вузлів і значною трудомісткістю їх наукового розрахунку основна увага в курсі приділена вивченню базових пасивних і активних компонентів електронних приладів, а також інженерним методам розрахунків їх основних вузлів із застосуванням сучасних систем автоматизованого проектування.



Мета курсу: дисципліна має на меті: навчити студентів оцінці кількісних характеристик процесів передачі, зберігання і обробки інформації в системах передачі інформації, а також оволодіти сучасними інформаційними методами аналізу засобів перетворення сигналів.

Завдання дисципліни: у результаті вивчення даного курсу студент повинен: 

ЗНАТИ:

1.    Математичні моделі сигналів, перешкод і каналів зв'язку (ОО).

2.    Основи принципи обміну інформацією в системах передачі інформації (ПА).

3.    Принципи узгодження сигналів з характеристиками каналів в умовах жорст-ких обмежень фізичного ресурсу.

4.    Методи підвищення достовірності передачі дискретної інформації шляхом за-стосування завадостійкого кодування і використання систем передачі інфо-рмації зі зворотним зв’язком. 

УМІТИ: 

1.    Розраховувати основі інформаційні характеристики джерел повідомлень.

2.    Розраховувати основні інформаційно-технічні параметри систем передачі інформації (ЗР.Р).

3.    Застосовувати сучасні інформаційні методи аналізу засобів передачі і обробки інформації (ЗП.Р).

4.    Виконувати розрахунки з погодження пропускної здатності каналу зв’язку із інформаційною здатністю джерела (ЗР.Р).

5.    Застосовувати основні положення теорії інформації для оцінки інформаційно-технічних характеристик елементів систем управління і зв'язку (ЗР.Р).

6.    Реалізовувати кодувальні і декодувальні пристрої завадостійких кодів.

 

 БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМ:

З сучасними напрямками розвитку теорії інформації та її практичного застосування.

Опис навчальної дисципліни. Інформація, повідомлення, сигнал, канал зв’язку, система зв’язку. Класифікація систем передачі інформації. Основні характеристики системи передачі інформації. Перешкоди й спотворення в каналах зв'язку. Кількість інформації і ентропія. Ентропія випадкового експерименту з рівноймовірними та нерівноймовірними наслідками Умовна ентропія. Ентропія об’єднаних систем. Ентропія джерела дискретних повідомлень. Ентропія джерел безперервних повідомлень Надмірність джерел повідомлень. Детерміновані та випадкові сигнали (процеси). Стаціонарний випадковий процес. Ергодичний випадковий процес. Елементи спектральної теорії перетворення Фур’є. Енергетичний спектр. Квантування сигналів за часом. Теорема Котельникова. Квантування сигналів за рівнем. Кореляційна функція стаціонарного випадкового процесу. Теорема Вінера-Хінчина. Класифікація каналів зв'язку. Модель безперервного каналу зв'язку. Модель дискретного каналу зв'язку. Теорема Шеннона для каналу зв’язку без перешкод. Ефективне кодування. Пропускна здатність дискретного каналу зв'язку. Теорема Шенона для каналу з перешкодами. Пропускна здатність безперервного каналу зв'язку. Погодження джерел повідомлень з каналами зв'язку. Методи підвищення достовірності інформації. Системи передачі інформації зі зворотним зв’язком Принципи перешкодостійкого кодування. Класифікація перешкодостійких кодів. Основні характеристики перешкодостійких кодів Основні види перешкодостійких кодів. Методи побудови кодерів та декодерів основних видів перешкодостійких кодів. Особливості реалізації пристроїв кодування та декодування перешкодостійких кодів.
Форми організації контролю: поточний контроль роботи студентів при вивченні дисципліни здійснюється на лабораторних заняттях. Підсумковий контроль здійснюється при проведенні екзамену.

 


Метою викладання дисципліни „Дискретна математика” є підготовка сучасного висококваліфікованого фахівця в галузі інформаційних технологій із застосуванням теоретичних та алгоритмічних положень дискретної математики

Мета навчальної дисципліни: підготовка сучасного висококваліфікованого фахівця в галузі інформаційних технологій із застосуванням апарату прикладної математики, а також можливість успішного вирішення різноманітних проблемних ситуацій під час роботи за фахом.

Завдання навчальної дисципліни: сформувати в майбутніх фахівців необхідний рівень знань згідно з програмою з прикладної математики, які їм необхідні в практичній та науковій роботі; виробити вміння самостійно опрацьовувати навчальну та наукову математичну літературу; розвивати логічне та аналітичне мислення студентів; навчити студентів математично досліджувати і розв'язувати реальні прикладні задачі та будувати їх математичні моделі.