Як навчальна дисципліна, «Архітектурна фізика» має за мету забезпечити у майбутніх фахівців комплекс професійних знань щодо фізичних процесів, які відбуваються з будівельними конструкціями у процесі їх експлуатації, нормативної документації, логіки розрахунків та їх проведення. Формуються навики поєднувати теоретичну підготовку з дисципліни із вмінням провести розрахунки для забезпечення необхідних характеристик будівлі.

По завершенню вивчення дисципліни «Архітектурна фізика» студенти зможуть:

- визначати складові клімату, які впливають на мікроклімат у будівлях;

- визначати параметри оптимального мікроклімату приміщень;

- обирати шляхи забезпечення оптимальних показників мікроклімату у приміщеннях;

- застосовувати оптичні закони розповсюдження і розподілу світлової енергії у відкритому або замкнутому просторі;

- застосовувати закони поширення в будинках і містобудівельних утвореннях звукових хвиль.

- використовувати теоретичні знання з будівельної фізики при проектуванні архітектурного середовища;

- проводити необхідні розрахунки по визначенню оптимального мікроклімату в будівлях;

- вміло застосовувати при проектуванні архітектурного середовища засоби природного і штучного освітлення;

- створювати оптимальний акустичний клімат для планувальних, компонувальних і конструкторських заходів ,в окремих будинках і приміщеннях;

- під час проектування на всіх стадіях вирішувати проблеми екології та захисту архітектурного середовища від небажаного впливу природних та фізичних явищ на людину.


Метою курсу «Проектування архітектури житлових будівель»  є надання студентам теоретичних і практичних знань з курсу проектування житлових будівель, використовуючи творчий метод архітектура, який органічно поєднує вирішення проблем планування та об’ємно-просторової композиції, конструкцій, інженерного обладнання, функціонально-технологічних зав’язків, організації житлових процесів, естетики і художньої виразності формувати у студентів комплексне уявлення про проектування житла.

Після завершення вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

-                      основні поняття, терміни професійної мови спілкування в сфері архітектури та містобудування;.

-                      особливості функціонально-планувального та об’ємно-конструктивного рішення різних видів житлових будинків, демографія житла;

-                      вимоги державних будівельних норм проектування житла;

-       особливості функціонально-планувального та об’ємно-конструктивного рішення готелів з урахуванням природно-кліматичних та іншим місцевих умов;

-                 методику проектування генерального плану та ландшафтного благоустрою житлового середовища згідно з конкретно заданими параметрами і показниками;

-                            основні характеристики стилів в інтер’єрах житла.

 

вміти:

-       застосовувати набуті знання у практичній діяльності;

-                               збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проектних архітектурно-містобудівних рішень;

-                    обґрунтовано і самостійно визначати оптимальні планувальні та об’ємно-просторові вирішення різних типів житла;

-                     володіти програмними засобами, ІТ-технологіїями та інтернет-ресурсами для інформаційного забезпечення архітектурно-містобудівних досліджень і проектування;

-                     використовувати результати творчого спілкування з фахівцями суміжних спеціальностей в розробці комплексних архітектурно-містобудівних проектів;

-                     володіти навичками самостійної й колективної роботи над архітектурно-містобудівними проектами;

-                     дотримуватись правил професійної етики  в галузі архітектури та містобудування;

-       володіти спроможністю виконання у встановлений термін всіх етапів і стадій архітектурно-містобудівного проектування, розробки всіх розділів комплексного проекту і пояснювальної записки.

 


Завдання вивчення дисципліни

набуття навичок практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої професійними потребами; одержування новітньої фахової інформації з іноземних джерел;

використання усного монологічного та діалогічного мовлення у межах побутової, суспільно-політичної та фахової тематики;

переклад з іноземної мови на рідну текстів загальнонаукового та фахового характеру;

реферування та анотування суспільно-політичної та фахової літератури рідною та англійською мовами.