Матеріали знаходяться за посиланням:

http://mdl.lntu.edu.ua/course/index.php?categoryid=355

This discipline presents a general discussion of goals to strive for in designing software for use in linguistic analysis. It is intended primarily for researchers who require software for a research project, and programmers creating such software.

The discipline “Linguistic Promotion of Automated Management Systems” is an attempt to promote engaged discussion of just how linguistic software should be expected to perform, and how this can be achieved.

Main tasks of «Linguistic Promotion of Automated Management Systems»:

·                    To know and use main conceptions and modeling methodologies of information processes.

·                   To be able to analyze, evaluate and choose methods, modern software, instrumental and computing tools, technologies, algorithmic and programming decisions for effective implementation of special industrial tasks in software engineering.

·                    To be able to develop and evaluate creation strategies of program tools; explain, analyze and evaluate management decisions which are made in terms of the quality of developed software product.

·                    To know and use main conceptions and modeling methodologies of information processes.

·                   To be able to choose paradigms and programming languages for decision applied tasks; apply system and special tools, component technologies (platforms) and integrated environment of software creation in the practice. 

·                   To know of the professional lexicon, business language for professional communication; main structure and language functions, which are important for oral and written communication in foreign language learning.

 The educational material of the discipline is structured by the module principle and consists of two educational modules:

– educational module № 1 «Methodologies of  users communication with Automated Management Systems»;

– educational module № 2 «Language tools of AMS and their management».


Метою викладання навчальної дисципліни «Управління ІТ-проектами» є формування теоретичних знань та практичних навичок щодо основних підходів та засад управління ІТ-проектами, використання практичних інструментів управління ІТ-проектами в ролі членів команд з управління ІТ-проектами, усвідомлення взаємозв’язку між теоретичним підґрунтям управління проектами та його прикладним застосуванням у конкретній галузі. Надання майбутнім фахівцям сучасні фундаментальні знання з основних аспектів управління ІТ-проектами, а також набути навичок адаптації і впровадження проектних рішень у практичну діяльність. 

Основні завдання навчальної дисципліни «Управління ІТ-проектами»:

-                     набуття здобувачами вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь з реалізації основних функцій управління ІТ-проектами;

-                     освоєння методології ведення ІТ-проектів згідно загальновживаних підходів у світовій практиці;

-                     визначення життєвого циклу ІТ-проекту та інформаційної системи, продукту та результату ІТ-проекту, обмеження та припущення ІТ-проекту;

-                     виконання аналіз зацікавлених сторін, їх цілі, результати та вимоги щодо ІТ- проекту;

-                     формування команди ІТ-проекту та роль комунікацій;

-                     здійснення та аналізу план-фактних відхилень в ІТ-проекті;

-                     ідентифікації, аналізу ризиків ІТ-проекту та розробки конкретних дій з реагування на ризики.

 


 Метою викладання навчальної дисципліни «Управління ІТ-проектами» є формування теоретичних знань та практичних навичок щодо основних підходів та засад управління ІТ-проектами, використання практичних інструментів управління ІТ-проектами в ролі членів команд з управління ІТ-проектами, усвідомлення взаємозв’язку між теоретичним підґрунтям управління проектами та його прикладним застосуванням у конкретній галузі. Надання майбутнім фахівцям сучасні фундаментальні знання з основних аспектів управління ІТ-проектами, а також набути навичок адаптації і впровадження проектних рішень у практичну діяльність.

Основні завдання навчальної дисципліни «Управління ІТ-проектами»:

-       набуття здобувачами вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь з реалізації основних функцій управління ІТ-проектами;

-       освоєння методології ведення ІТ-проектів згідно загальновживаних підходів у світовій практиці;

-       визначення життєвого циклу ІТ-проекту та інформаційної системи, продукту та результату ІТ-проекту, обмеження та припущення ІТ-проекту;

-       виконання аналіз зацікавлених сторін, їх цілі, результати та вимоги щодо ІТ- проекту;

-       формування команди ІТ-проекту та роль комунікацій;

-       здійснення та аналізу план-фактних відхилень в ІТ-проекті;

-       ідентифікації, аналізу ризиків ІТ-проекту та розробки конкретних дій з реагування на ризики.

 

Компетентності та заплановані результати навчання

Дисципліна «Управління ІТ-проектами» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі комп’ютерних наук або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів інформаційних технологій і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності

 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

 Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

 Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

Здатність спілкуватися іноземною мовою.

 Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.

Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

 Здатність працювати в команді.

Здатність бути критичним і самокритичним.

Здатність приймати обґрунтовані рішення.

Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Здатність діяти на основі етичних міркувань.

Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

Здатність до логічного мислення, побудови логічних висновків, використання формальних мов і моделей алгоритмічних обчислень, проектування, розроблення й аналізу алгоритмів, оцінювання їх ефективності та складності, розв’язності та нерозв’язності алгоритмічних проблем для адекватного моделювання предметних областей і створення програмних та інформаційних систем.

Здатність використовувати сучасні методи математичного моделювання об’єктів, процесів і явищ, розробляти моделі й алгоритми чисельного розв’язування задач математичного моделювання, враховувати похибки наближеного чисельного розв’язування професійних задач.

Здатність здійснювати формалізований опис задач дослідження операцій в організаційно-технічних і соціально-економічних системах різного призначення, визначати їх оптимальні розв’язки, будувати моделі оптимального управління з урахуванням змін економічної ситуації, оптимізувати процеси управління в системах різного призначення та рівня ієрархії.

Здатність проектувати та розробляти програмне забезпечення із застосуванням різних парадигм програмування: узагальненого, об’єктно-орієнтованого, функціонального, логічного, з відповідними моделями, методами й алгоритмами обчислень, структурами даних і механізмами управління.

Здатність застосовувати методології, технології та інструментальні засоби для управління процесами життєвого циклу інформаційних і програмних систем, продуктів і сервісів інформаційних технологій відповідно до вимог замовника.

Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

Здатність застосовувати методичний апарат та інструментарій для розробки та реалізації ІТ-проекту.

Здатність використовувати поглиблені теоретичні та фундаментальні знання для ефективного розв’язування складних спеціалізованих задач та практичних проблеми під час професійної діяльності у галузі управління ІТ- проектів.

Здатність до проведення аналізу поставлених проблем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен 

знати:

Розуміти принципи моделювання організаційно-технічних систем і операцій; використовувати методи дослідження операцій, розв’язання одно– та багатокритеріальних оптимізаційних задач лінійного, цілочисельного, нелінійного, стохастичного програмування.

- Знати основні поняття, процеси та галузі знань з управління ІТ-проектами.

- Знати особливості планування та виконання ІТ-проектів, методики щодо ініціації, планування, виконання та закриття ІТ-проектів.

- Знати основні засади формування команд та визначення ролей в командах ІТ-проектів.

- Знати види організаційних структур, особливості взаємодій учасників ІТ-проектів.

- Знати особливості процесів управління змістом, часом, вартістю, якістю, ризиками, інформаційним зв’язком.

- Знати сутність та призначення процесів моніторингу ІТ-проекту протягом його життєвого циклу.

- Знати особливості управління ІТ-проектами в рамках діючого підприємства.

- Знати особливості застосування стандартів функціонального моделювання.

 

вміти:

Застосовувати знання основних форм і законів абстрактно-логічного мислення, основ методології наукового пізнання, форм і методів вилучення, аналізу, обробки та синтезу інформації в предметній області комп'ютерних наук.

Проектувати, розробляти та аналізувати алгоритми розв’язання обчислювальних та логічних задач, оцінювати ефективність та складність

Використовувати методологію системного аналізу об’єктів, процесів і систем для задач аналізу, прогнозування, управління та проектування динамічних процесів в макроекономічних, технічних, технологічних і фінансових об’єктах.

Застосовувати знання основних форм і законів абстрактно-логічного мислення, основ методології наукового пізнання, форм і методів вилучення, аналізу, обробки та синтезу інформації в предметній області комп'ютерних наук.

- Визначати життєвий цикл ІТ-проекту та інформаційної системи, продукт та результат ІТ-проекту, обмеження та припущення ІТ-проекту.

- Виконувати аналіз зацікавлених сторін, їх цілі, результати та вимоги щодо ІТ- проекту.

- Розробляти план управління проектом.

- Формувати організаційну структуру ІТ-проекту та матрицю відповідальності.

- Користуватися математичним та аналітичним інструментарієм для отримання оцінок тривалості виконання робіт, їх вартості, оцінки та аналізу ризиків.

- Створювати та підтримувати ефективні комунікації між учасниками під час планування та виконання ІТ-проекту.

 

володіти:

Володіти навичками управління життєвим циклом програмного забезпечення, продуктів і сервісів інформаційних технологій відповідно до вимог і обмежень замовника, вміти розробляти проектну документацію (техніко-економічне обґрунтування, технічне завдання, бізнес-план, угоду, договір, контракт).


Дисципліна "Проектування інтерфейсів користувача" є однією з обов’язкових профілюючих дисциплін і тому займає провідне місце у підготовці магістрів інженерії програмного забезпечення.

Метою дисципліни «Проектування інтерфейсів користувача» є:

1) формування компетентностей, необхідних для проектування інтерфейсів користувача програмного забезпечення;

2) ознайомити студентів з парадигмами проектування високоякісних інтерфейсів користувача;

3) надати глибокі та міцні знання з проектування інтерфейсів користувача, необхідні для подальшої практичної інженерної діяльності;

4) ознайомити студентів з теоретичною базою, що використовується при вирішенні задач побудови інтерфейсів користувача;

5) виробити у студентів вміння використовувати набуті знання при проектуванні інтерфейсів розроблюваного програмного забезпечення;

6) підготувати студентів до проектування інтерфейсів користувача у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та породження нових ідей (креативності), самостійного пошуку помилок, оцінювання своєї поведінки та результатів мислення і постійного самовдосконалення;

7) підготувати студентів до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності в галузі проектування інтерфейсів користувача.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

-      надати студентам знання і практичні навички з проектування високоякісних інтерфейсів, орієнтованих на користувача;

-      сформувати компетентності, необхідні для проектування інтерфейсів програмних систем, орієнтованих на користувача;

-      формування сукупності знань та вмінь для створення інтерфейсів прикладного програмного забезпечення автоматизованих інформаційних систем на базі використання різноманітних сучасних програмних засобів;

-      підготувати студентів до провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності в галузі проектування інтерфейсів користувача.

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є:

- методи проектування високоякісних інтерфейсів користувача.

Результатом вивчення дисципліни є набуття студентами таких компетенцій:

-      класифікацію інтерфейсів за призначенням та типами;

-      типові засоби організації інтерфейсів;

-      інструментарій розробки інтерфейсів;

-      вимоги до проектування інтерфейсів з боку ергономіки та психофізичних властивостей людини;

-      технологічні процеси проектування інтерфейсів;

-      основні аспекти програмування графічних інтерфейсів користувача (gui); 

-      засоби тестування інтерфейсів. вміти:

-      визначати тип інтерфейсу та основні структурні елементи в залежності від специфіки використання програмного забезпечення;

-      проектувати типізовані інтерфейси у відповідності до вимог Windows орієнтованих систем та консольних додатків;

-      організовувати діалог користувача із системою;

-      визначати коректне положення елементів інтерфейсу на екрані, кольорову гаму тощо;

-      використовувати інтегровані середовища розробки та інтерфейси.

 

Загальні компетентності

ЗК01. Здатність забезпечити захист персональних даних (конфіденційної інформації) в кіберпросторі.

ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК06. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

ЗК07. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК08. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК09. Здатність розв’язувати практичні задачі у галузі забезпечення інформаційної та\або кібербезпеки під час виконання службових обов’язків.

ЗК10. Здатність працювати у команді.

ЗК12 Здатність працювати автономно.

 

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

СК01. Розуміння особливостей функціонування сучасних світових та національних систем кібербезпеки та їх структури.

СК03. Здатність до діагностики стану технології інтерфесу ПЗ.

СК05. Здатність застосовувати знання у сфері технології інтерфейсу ПЗ.

СК07. Здатність складати та аналізувати технології інтерфейсу ПЗ.

СК08. Здатність виконувати контрольні функції у сфері технології інтерфейсу ПЗ.

СК09. Здатність здійснювати ефективні комунікації.

СК11. Здатність підтримувати належний рівень знань та постійно підвищувати свою професійну підготовку.


Сучасні інформаційно-комунікаційні технології передбачають використання технологій віртуалізації, технологій серверних систем, комунікаційних засобів для розподілених обчислень та розроблення програмно апаратних рішень центрів обробки даних. Для управління неоднорідними обчислювальними ресурсами у віддаленому режимі потрібні програмні рішення для впровадження систем віртуалізації, а також віддалених сервісних функцій, що загалом створює можливості для організації та застосування технологій хмарних обчислень.

Метою викладання навчальної дисципліни «Грід-системи та технології хмарних обчислень» є формування теоретичних знань і придбання практичних умінь і навичок з питань використання технологій розподілених обчислень, віртуалізації серверних систем, проектування корпоративних обчислювальних систем та застосування кластерних і гетерогенних розподілених обчислювальних систем для проведення наукових досліджень.

Об'єктом навчальної дисципліни є процеси розподілених обчислень.

Предметом навчальної дисципліни є принципи та стандарти функціонування технологій та розробка рішень на базі хмарних обчислень.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Грід-системи та технології хмарних обчислень» є:

-             формування у студентів компетенції з використання стандартів та технологій залучення й застосування розподілених комп’ютерних ресурсів, що надаються за замовленням, для проведення наукових досліджень та використання обчислювального середовища організацій від рівня стартапу до корпорації;

-            вивчення, ефективне застосування і реалізація способів побудови хмарного сервісу;

-            використання спеціалізованих хмарних сервісів  , для подальшого розвитку інформаційних систем.

Як навчальна дисципліна, «Програмування для мобільних пристроїв» забезпечує  вивчення базових пристроїв популярних мобільних платформ і можливостей, які дана платформа надає для розробки мобільних систем на базі емуляторів, отримання практичних навичок зі створення призначених для користувача інтерфейсів, сервісів, а також отримання практичних навичок по використанню сигналізації, апаратних сенсорів і стандартних сховищ інформації популярних мобільних платформ. У зазначеному курсі студенти повинні набути стійких знань з програмування мобільних гаджетів, сервісів, служб.

Програмою курсу передбачено вивчення базового пристрою платформи Android і можливостей, які надає дана платформа для розробки мобільних систем, отримання практичних навичок зі створення користувацьких інтерфейсів, сервісів, а також отримання навичок з використання сигналізації, апаратних сенсорів і стандартних сховищ інформації в рамках зазначеної платформи.

По завершенню вивчення дисципліни «Програмування для мобільних пристроїв» студенти знатимуть:

- особливості архітектури і апаратної середовища мобільних пристроїв;

- способи установки мобільних додатків в різних ОС;

- особливості архітектури мобільних пристроїв з точки зору програмування;

- основні прийоми розробки програм для мобільних пристроїв;

- можливості інструментарію Java з розробки мобільних додатків;

- особливості реалізації призначеного для користувача інтерфейсу в мобільних пристроях;

- пристрій і архітектуру ОС Android;

- основні компоненти архітектури мобільних платформ;

- життєвий цикл мобільних додатків і їх структуру;

- основні елементи призначеного для користувача інтерфейсу мобільних додатків;

- роботу з файлами, базами даних, призначеними для користувача настройками в мобільних пристроях;

- інструменти для програмування і основ проектування мобільних додатків;

- можливості програмних інтерфейсів, що забезпечують функції телефонії, відправлення / отримання SMS; можливості взаємодії з геолокаційні, картографічними сервісами;

- можливості інструментарію для розробки додатків для ОС Android.

Вмітимуть:

- інсталювати програмне забезпечення для мобільних пристроїв;

- використовувати і застосовувати на практиці отримані знання для проектування і створення мобільних додатків на сучасному рівні;

- програмувати і проводити ефективне тестування програм і додатків для мобільних пристроїв;

- самостійно розробляти програми і програми для різних платформ і пристроїв під управлінням операційних систем Android;

- створювати додатки для мобільних пристроїв.

Володітимуть:

- навичками створення програмного забезпечення для мобільних пристроїв;

- практичними навичками роботи в інструментальному середовищі AndroidStudio;

- сучасними методами і інструментальними засобами розробки та проектування програмного забезпечення для мобільних пристроїв.


Мета дисципліни: полягає в оволодінні принципами побудови комплексних систем захисту інформації, розробки, дослідження та застосування механізмів захисту інформації. Для цього необхідно:

‒      вивчити основні принципи побудови комплексних систем захисту інформації, розробки механізмів захисту інформації;

‒      навчитися досліджувати та застосовувати механізми захисту, що засновані на використанні алгоритмів традиційної (симетричної) криптографії та криптографії з відкритим ключем для забезпечення автентичності, цілісності та конфіденційності інформаційних систем та технологій;

‒      вивчити основи стенографічного захисту інформації та особливості побудови інфраструктури відкритих ключів.

Дана дисципліна сприяє фундаменталізації освіти, формуванню науковою світогляду і розвитку системного мислення. Знання та практичні навички, отримані в курсі, використовуються для подальшої наукової кваліфікаційної роботи магістра.

Для освоєння дисципліни будуть задіяні такі види навчальних занять: лекції, практичні заняття, самостійна та індивідуальна робота. Контроль і оцінювання знань буде здійснюватись як протягом семестру - шляхом поточного тестування, приймання практичних робіт, так і за його підсумками у вигляді заліку.

Компетентності та заплановані результати навчання

Дисципліна «Технології захисту інформації» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми інженерії програмного забезпечення, що передбачає проведення досліджень з елементами наукової новизни та/або здійснення інновацій в умовах невизначеності вимог.

Загальні компетентності

ЗК04. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК07. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК08. Здатність працювати в команді.

ЗК10. Здатність до володіння методами і засобами ефективної комунікації,  роботи в команді, плануванні та ефективної організації праці, мотивації до навчання та трудової діяльності, безперервного контролю якості результатів роботи.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

СК-6. Знання, розуміння та володіння навиками проектування і реалізації засобів захисту інформації у відповідності з політикою безпеки інформаційної системи.

СК-10. Здатність аналізувати предметні області, формувати, аналізувати та моделювати вимоги до програмного забезпечення.

СК-11. Здатність забезпечувати дотримання вимог щодо якості програмного забезпечення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен 

знати:

ПР-1. Знати і системно застосовувати методи аналізу та моделювання прикладної області, виявлення інформаційних потреб і збору вихідних даних для проектування програмного забезпечення.

ПР-6. Знати методи та алгоритми оперативної аналітичної обробки та інтелектуального аналізу даних для задач класифікації, прогнозування, кластерного аналізу, пошуку асоціативних правил з використанням програмних інструментів підтримки багатовимірного аналізу даних.

ПР-15. Знати технології забезпечення конфіденційності інформаційних систем; технології забезпечення автентичності інформаційних систем; технології забезпечення цілісності даних інформаційних систем.

вміти:

ПР-12. Аналізувати, оцінювати і вибирати методи, сучасні програмно-апаратні інструментальні та обчислювальні засоби, технології, алгоритмічні та програмні рішення для ефективного виконання конкретних виробничих задач з програмної інженерії.

ПР-16. Вміти приймати організаційно-управлінські рішення в умовах невизначеності.

ПР-17. Набувати нові наукові і професійні знання, вдосконалювати навички, прогнозувати розвиток програмних систем та інформаційних технологій.