Мета дисципліни – оцінка взаємодії людини з довкіллям в процесі сільськогосподарського виробництва; вивчення впливу сільського господарства на природні екосистеми та формування агроекосистем, їхніх властивостей; визначення шляхів оптимізації агроекосистем, підвищення їхньої продуктивності і зменшення негативного впливу на довкілля..

Завдання дисципліни:

• визначення основних факторів, які впливають на формування агроекосистем;

• вивчення рівнів організації агроекосистем, їхньої просторової, видової та трофічної структури;

• вивчення динаміки, розвитку та стійкості агроекосистем;

• вивчення оптимізації структури агроекосистем;

• оцінка пестицидного навантаження на агроекосистеми;

• оцінка радіонуклідного забруднення агроекосистем, забруднення важкими металами та нітратами;

• вивчення біологічного землеробства і біотехнології.

Компетентності та заплановані результати навчання.

Дисципліна «АГРОЕКОЛОГІЯ» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми у сфері екології, охорони довкілля і збалансованого природокористування, що передбачає застосування основних теорій та методів наук про довкілля, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності

К01. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

К02. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

К03. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

К04. Здатність розробляти та управляти проектами.

К06. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

К09. Знання на рівні новітніх досягнень, необхідні для дослідницької та/або інноваційної діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

К10. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем.

К11. Здатність до використання принципів, методів та організаційних процедур дослідницької та/або інноваційної діяльності.

К12. Здатність застосовувати нові підходи до аналізу та прогнозування складних явищ, критичного осмислення проблем у професійній діяльності.

К16. Здатність до самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

К17. Здатність самостійно розробляти екологічні проекти шляхом творчого застосування існуючих та генерування нових ідей.

К18. Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину.

Очікувані результати навчання

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен 

знати:

ПР01. Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля.

ПР03. Знати основні концепції природознавства, сталого розвитку і методології наукового пізнання.

ПР05. Знати правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проектів.

уміти:

ПР02. Уміти використовувати фундаментальні екологічні закономірності у професійній діяльності.

ПР04. Інтегрувати знання з різних галузей для вирішення теоретичних та/або практичних задач і проблем.

ПР06. Використовувати сучасні методи обробки і інтерпретації інформації при проведенні екологічних досліджень та/або інноваційної діяльності.

ПР07. Самостійно планувати виконання дослідницького та/або інноваційного завдання та формулювати висновки за його результатами.

ПР08. Демонструвати здатність до організації колективної діяльності та реалізації комплексних природоохоронних проектів з урахуванням наявних ресурсів та часових обмежень.

ПР11. Доносити професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців і широкого загалу.

ПР14. Використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля.

ПР15. Уміти оцінювати ландшафтне і біологічне різноманіття та аналізувати наслідки антропогенного впливу на природні  середовища.

ПР20. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов.

володіти:

ПР17. Володіти основами проектування, експертно-аналітичної оцінки та виконання досліджень.


Мета дисципліни – ознайомитись із загальними відомостями про збір, узагальнення й передачу компетентним органам нагляду відповідної інформації для прийняття заходів, що забезпечують роботу всього механізму охорони навколишнього середовища за рахунок екологічного інспектування.

Завдання дисципліни - засвоєння студентами сукупності державних і громадських заходів по спостереженню за станом довкілля та перевірці виконання природоохоронних вимог підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Компетентності та заплановані результати навчання.

Дисципліна «ЕКОЛОГІЧНЕ ІНСПЕКТУВАННЯ» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми у сфері екології, охорони довкілля і збалансованого природокористування, що передбачає застосування основних теорій та методів наук про довкілля, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності

К01. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

К02. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

К03. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

К04. Здатність розробляти та управляти проектами.

К06. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

К09. Знання на рівні новітніх досягнень, необхідні для дослідницької та/або інноваційної діяльності у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

К10. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем.

К11. Здатність до використання принципів, методів та організаційних процедур дослідницької та/або інноваційної діяльності.

К12. Здатність застосовувати нові підходи до аналізу та прогнозування складних явищ, критичного осмислення проблем у професійній діяльності.

К16. Здатність до самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони довкілля та збалансованого природокористування.

К17. Здатність самостійно розробляти екологічні проекти шляхом творчого застосування існуючих та генерування нових ідей.

К18. Здатність оцінювати рівень негативного впливу природних та антропогенних факторів екологічної небезпеки на довкілля та людину.

Очікувані результати навчання

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен 

знати:

ПР01. Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля.

ПР03. Знати основні концепції природознавства, сталого розвитку і методології наукового пізнання.

ПР05. Знати правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проектів.

уміти:

ПР02. Уміти використовувати фундаментальні екологічні закономірності у професійній діяльності.

ПР04. Інтегрувати знання з різних галузей для вирішення теоретичних та/або практичних задач і проблем.

ПР06. Використовувати сучасні методи обробки і інтерпретації інформації при проведенні екологічних досліджень та/або інноваційної діяльності.

ПР07. Самостійно планувати виконання дослідницького та/або інноваційного завдання та формулювати висновки за його результатами.

ПР08. Демонструвати здатність до організації колективної діяльності та реалізації комплексних природоохоронних проектів з урахуванням наявних ресурсів та часових обмежень.

ПР11. Доносити професійні знання, власні обґрунтування і висновки до фахівців і широкого загалу.

ПР14. Використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань екології, природокористування та захисту довкілля.

ПР15. Уміти оцінювати ландшафтне і біологічне різноманіття та аналізувати наслідки антропогенного впливу на природні  середовища.

ПР20. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов.

володіти:

ПР17. Володіти основами проектування, експертно-аналітичної оцінки та виконання досліджень.


Предметом вивчення дисципліни «Основи академічного письма» є етика вищої школи, цінності, що лежать в основі її наукової та освітньої діяльності, принципи та правила взаємин у кожному навчальному закладі, у викладацьких колективах, у стосунках студентів.

У процесі навчання студенти мають з’ясувати, як академічна доброчесність  протидіє надмірній комерціалізації університетів, їх інтенсивній бюрократизації; як світова академічна спільнота розуміє академічну доброчесність, які механізми і процедури для її втілення вона розробила, яке місце в цьому займають декларації, хартії та кодекси академічної поведінки, яка система відносин між всіма членами освітнього співтовариства.

Курс «Основи академічного письма» допоможе студентам опанувати особливості наукового стилю; здобути практичні навички усного і писемного наукового мовлення, ознайомитись із поняттями «наукове мислення», «наукове мовлення», навчитись працювати з фаховими текстами, самостійно шукати  й опрацьовувати джерела, отримувати досвід виконання як індивідуальних завдань, так і групових проектів; дозволяє їм виявити власні аналітичні, критичні та творчі здібності.


Навчальна дисципліна «Технології захисту довкілля» вивчає  комплекс знань про сучасну стратегію по методах та технологіях захисту навколишнього середовища від антропогенних навантажень, про основні  напрямки діяльності при  впровадженні  попереджувальних заходів в екологічній безпеці виробництв, навчає розвивати та шукати нові природоохоронні технології, що забезпечують високі екологічні показники і захист природного середовища.  В дисципліні  розглянуто в розгорнутому та ґрунтовному вигляді структуру природного середовища та актуальність екологічних проблем. Наведено відомості про сучасну організацію та правову систему управління екологічною безпекою довкілля,  Державну програму охорони навколишнього  природного середовища, використання природних ресурсів та екологічну безпеку.



АНОТАЦІЯ

ДИСЦИПЛІНИ «ЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЇ ПРИРОДООХОРОННИХ ПРОЦЕСІВ»

 

В сучасному світі все більше приділяється уваги вирішенню екологічних проблем, які можуть бути спричинені як самою природою, так і діяльністю людини, причому останній чинник проявляється все відчутніше. Проблеми забруднення навколишнього середовища та природних ресурсів та нераціонального природокористування – одні із найбільш нагальних і гострих проблем сучасності та вимагають участі усіх держав як на національному, так і на транснаціональному рівнях. Під природоохоронними технологіями захисту навколишнього природного середовища розуміють комплекс технологічних, технічних і організаційних заходів, направлених на зниження чи повне виключення антропогенного забруднення біосфери. Ліквідація глобальної екологічної кризи є сьогодні найважливішим завданням. Для цього вирішення необхідні: зміна екологічної тактики і стратегії, організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості .

Курс "Енерготехнології природоохоронних процесів" має дуже велике значення в підготовці фахівця-еколога, здатного успішно здійснювати задачі охорони навколишнього середовища.

Метою дисципліни є  формування у спеціалістів-екологів основ інженерно-технічних знань і практичних навичок по методам та технологіям захисту навколишнього середовища від антропогенних навантажень, навчити розвивати та шукати нові природоохоронні технології, що забезпечують високі екологічні показники і захист природного середовища.

Завдання курсу полягає в тім, щоб зорієнтувати студентів в основних питаннях процесів очищення промислових газових викидів, очищенні промислових стоків, утилізації промислових відходів. Навчити майбутніх екологів правильно вибирати методи і способи захисту атмосфери, гідросфери і літосфери від антропогенного впливу, правильно оцінювати основні фізико-хімічні параметри процесів захисту навколишнього середовища.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати сучасні природоохоронні технологічні процеси та обладнання, що використовуються для захисту всіх складових біосфери від забруднень як матеріальних (газових, рідких, твердих), так і енергетичних; технології виробництва, що забезпечують високі екологічні показники; про наявні енергетичні ресурси у світи та прогнози щодо майбутнього енергетики світу; знати технології поновлюваних і нетрадиційних джерел енергії і перспективи їх застосування, зокрема в Україні.

- вміти розраховувати та проектувати пристрої та системи для очищення газових та рідких викидів від забруднювачів;  розраховувати та вибирати засоби утилізації твердих викидів; вибирати засоби захисту та методи зниження впливу на навколишнє середовище енергетичних забруднень; на основі наявних систем виробництва, розподілу та споживання енергоносіїв, розглянути поняття питомих витрат енергоносіїв, їх економії, енергозбереження в цілому.

Зв’язок між дисциплінами

Дисципліна «Енерготехнології природоохоронних процесів» тісно пов’язана з іншими дисциплінами, як з професійно-орієнтованими по спеціальності „Екологія”, так і з іншими загальноосвітніми, фундаментальними та інженерними, такими як хімія, фізика, біологія, біохімія, матеріалознавство та інші.


АНОТАЦІЯ

ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ»

 

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети  від яких залежить майбутнє людства, належать проблеми екологічні. Викликані вони недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи.

Екологічна криза грізно нависла над усім світом, спричинена екологічними, політичними помилками та серйозними екологічними прорахунками. Теперішній стан природного середовища в Україні оцінюється як критичний, коли вже не можливі його самовідновлення і самоочищення.

Ліквідація глобальної екологічної кризи є сьогодні найважливішим завданням. Для цього вирішення необхідні: зміна екологічної тактики і стратегії, організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості .

Курс "Управління та поводження з відходами" має дуже велике значення в підготовці фахівця-еколога, здатного успішно здійснювати задачі охорони навколишнього середовища.

Мета викладання дисципліни – отримання студентами необхідних знань в основних напрямках технології утилізації і знешкодження відходів промисловості різних галузей виробництва, а також відходів побутового походження. Ця дисципліна вивчає питання впровадження нових технологій збору, збереження, транспортування, переробки, знешкодження відходів, вторинного їх використання, а також питання управління цими процесами.

Предметом навчальної дисципліни є:  ознайомлення з технологічними процесами  найважливіших галузей промисловості, вивчення основ індустріального виробництва, ознайомлення з характером і ступенем впливу на навколишнє середовища різних галузей промисловості.

Об’єктом дослідження є: питання забруднення техногенними викидами атмосфери, промисловими скидами стічних вод гідросфери та промисловими відходами ґрунтів.

Завдання навчальної дисципліни:

Завдання курсу полягає в тім, щоб зорієнтувати студентів в основних питаннях утилізації промислових та побутових відходів, ознайомити їх з основними технологіями утилізації та знешкодження відходів різних галузей промисловості. Вивчення різних методів утилізації і знешкодження відходів дає можливість фахівцям забезпечити найбільшу ефективність в питанні покращення екологічного стану навколишнього середовища.

 Зв’язок між дисциплінами

Дисципліна „Управління та поводження з відходами” тісно пов’язана з іншими дисциплінами, як з професійно-орієнтованими по спеціальності „Екологія”, так і з іншими загальноосвітніми, фундаментальними та інженерними, такими як хімія, фізика, біологія, біохімія, матеріалознавство та інші.