Сертифікація, маркування та контроль якості сільськогосподарської продукції


Мета вивчення дисципліни

Підготовка студентів магістратури до виконання обов’язків викладача закладу вищої освіти. Формування в студентів системи наукових уявлень щодо психології ділового спілкування, компетентність в спілкуванні, параметри ділового спілкування, розвиток професійної компетентності завдяки засвоєнню знань в галузі психології  та етики ділового спілкування.

       Завдання вивчення дисципліни

  – поглиблення, розширення знань з педагогіки, психології, етики ділового спілкування, навчально-виховних технологій;

–        сформувати знання про етико-психологічні особливості ділового спілкування та вміння практично застосовувати ефективні методи і прийоми під час контактів з діловими партнерами;

 – розкрити сутність і забезпечити засвоєння основних процесуальних правил, методів і прийомів ділової комунікації, культури спілкування та мовленнєвого етикету;

–        навчити вмінню аналізувати конкретні ділові ситуації, розпізнавати типи співрозмовників, вести обговорення різних проблем з урахуванням етико- психологічних особливостей ситуацій і партнерів по бізнесу.

     Найменування та опис компетентностей, формування котрих забезпечує вивчення дисципліни

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми з агрономії, що передбачає застосування теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов/

Загальні компетентності

ЗК02. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).

ЗК03. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

ФК 01. Здатність керувати колективом, забезпечувати розвиток персоналу, толерантно сприймати соціальні, етнічні та культурні відмінності.

ФК 08. Здатність до розробки і викладання навчальних дисциплін у закладах вищої та фахової перед вищої освіти.

  Програмні результати навчання:

ПРН 08. Управляти робочими процесами, які є складними, непередбачуваними, приймати ефективні рішення, оцінювати та порівнювати альтернативи, аналізувати ризики.

ПНР 10. Здійснювати ефективне управління персоналом і ресурсами, забезпечувати професійний розвиток персоналу, об’єктивно оцінювати результати діяльності колективу та внесок його учасників до цих результатів.

  ПРН 12. Добирати оптимальну стратегію господарювання в агрономії, у тому числі за нечіткості цілей та невизначеності умов.


Метою викладання навчальної дисципліни «Деталі машин та ПТМ» є вивчення сучасних методів, правил і норм конструювання та розрахунку деталей і вузлів загального призначення з урахуванням режимів роботи і строків служби машин.

У процесі відшукання складних інженерних рішень далеко не все може бути формалізовано. Тому потрібно розвивати інженерні підходи, у тому числі вміння аналізувати попередній досвід, синтезувати нові ідеї, моделювати з використанням аналогів. Розвиткові цих якостей у великій мірі сприяють курсові проекти з «Деталей машин та ПТМ». Багатоваріантність розв’язків у процесі проектування розвиває мислення та ініціативу студента. Перехід від формальної логіки теоретичних дисциплін до евристичної діяльності бакалавра є однією із складових того важкого якісного стрибка, який має здійснити студент під час вивчення дисципліни «Деталі машин та ПТМ».

Основні завдання навчальної дисципліни «Деталі машин та ПТМ»:

– вивчити методи, правила і норми конструювання та розрахунку деталей і вузлів загального призначення з урахуванням режимів роботи і строків служби машин;

– поглибити знання студентів про умови та режими роботи механізмів і машин;

– одержати знання для складання кінематичних схем механізмів та розрахункових схем деталей і вузлів машин;

– одержати знання для раціонального вибору матеріалу, форми та конструктивного виконання деталі або вузла машини;

– сформувати компетенції, які необхідні для розв’язування виробничих проблем раціонального використання технічних засобів, їх створення і вдосконалення відповідно до конкретних умов роботи.

 

Компетентності та заплановані результати навчання.

 

Дисципліна «Деталі машин та ПТМ» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

Інтегральна компетентність.

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі агропромислового виробництва та у процесі навчання, що передбачає застосування визначених теорій та методів відповідної науки і характеризується певною невизначеністю умов.

Загальні компетентності.

ЗК6. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії.

Спеціальні (фахові) компетентності.

ФК1. Здатність використовувати у фаховій діяльності знання будови і технічних характеристик сільськогосподарської техніки для моделювання технологічних процесів аграрного виробництва.

ФК4. Здатність до конструювання машин на основі графічних моделей просторових форм та інструментів автоматизованого проектування.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен мати такі програмні результати навчання:

ПРН1. Володіти гуманітарними, природничо-науковими та професійними знаннями; формулювати ідеї, концепції з метою використання у професійній діяльності.

ПРН14. Відтворювати деталі машин у графічному вигляді згідно з вимогами системи конструкторської документації. Застосовувати вимірювальний інструмент для визначення параметрів деталей машин.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен

знати:

– проблеми й перспективи розвитку загального машинобудування та металообробки;

– призначення типових деталей та вузлів, особливості їхніх конструкцій і функціонування в готовому виробі;

– основні критерії роботоздатності деталей та вузлів;

– методи, правила і норми конструювання та розрахунку деталей і вузлів загального призначення з урахуванням режимів роботи і строків служби машин;

– основи техніко-економічних розрахунків, де поряд із технічними величинами розглядаються також і економічні критерії – витрати матеріалів, енергії, праці та інших засобів.

 

вміти:

– оцінювати технічні завдання;

– аналізувати умови та режими роботи механізмів і машин;

– ставити й вирішувати задачі складання кінематичних схем механізмів, вибору розрахункових схем механізмів, вузлів, деталей;

– вибирати робочу методику проектування й використовувати її;

– конструювати машини, виконуючи всі необхідні розрахунки;

– раціонально вибирати матеріал, форму та конструктивне виконання деталі або вузла;

– призначати ступінь точності та якість обробки поверхонь;

– розробляти конструкторську документацію – складальні креслення, креслення загального вигляду та ін.;

– здійснювати авторський нагляд за реалізацією проектних рішень.