Лабораторні роботи

Мета дисципліни.

- практична: формування у студентів загальних та професійно орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетенції (лінгвістичної, соціолінгвістичної і прагматичної) для забезпечення їхнього ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі;

Програма курсу «Іноземна мова за професійним спрямуванням (англійська)» ставить завданням досягнення студентом рівнів мовної компетенції, що відповідають міжнародним стандартам, викладеним у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти та в Національній програми з англійської мови для професійного спілкування:

 

 

 

 

Елементарний користувач

(Basicuser)

А1 – Інтродуктивний (breakthrough)

А2 – Середній (waystage)

 

Незалежний користувач

(Independentuser)

В1 – Рубіжний (threshold)

В2 – Просунутий (vantage)

 

Досвідчений користувач

(Proficientuser)

С1 – Автономний (effectiveoperationalproficiency)

С2 – Компетентний (mastery)

 

Відповідно до Державного стандарту базової та повної середньої освіти від 2004 року, випускники шкіл повинні відповідати рівню В1+. За вимогами Національної програми, бакалаври мають досягати рівня В2.

 -   освітня: формування у студентів загальних компетенцій (декларативні знання, вміння та навички, компетенцію існування та вміння вчитися), сприяння розвитку здібностей до самооцінки та здатності до самостійного навчання;

-            пізнавальна: залучення студентів до таких академічних видів діяльності, які активізують і далі розвивають увесь спектр їхніх пізнавальних здібностей;

-            розвиваюча:допомога студентам у формуванні загальних компетенцій з метою розвитку їх особистої мотивації, зміцнення впевненості студентів як користувачів мови, а також їх позитивного ставлення до вивчення мови;

-            соціальна: сприяння становленню критичного самоусвідомлення та вмінь спілкуватися і робити вагомий внесок у міжнародне середовище, що постійно змінюється;

-            соціокультурна: досягання широкого розуміння важливих і різнопланових міжнародних соціокультурних проблем, для того щоб діяти належним чином у культурному розмаїтті професійних та академічних ситуацій.

Основні завдання вивчення дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням»:

-  набуття навичок практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої професійними потребами; одержування новітньої фахової інформації з іноземних джерел;

- користування усним монологічним  та діалогічним мовленням у межах побутової, суспільно-політичної та фахової тематики;

- переклад з іноземної мови на рідну текстів загальнонаукового та фахового характеру;

- реферування та анотування суспільно-політичної та  фахової літератури рідною та  англійською мовами.



 Мета дисципліни – засвоїти основні закони фізичної хімії, вивчити закони перебігу і напрямку протікання хімічних і фізико-хімічних процесів, стану хімічної рівноваги, швидкості і механізму реакцій, властивостей речовин в різних агрегатних станах, створення нових сучасних матеріалів із заданими властивостями і розширення областей їх застосування.

Основні  завдання  вивчення  дисципліни  -  сприяти розвиткові у студентів хімічного мислення і діалектичного світогляду; добитися твердого засвоєння студентами основних теорій і законів фізичної хімії, закономірностей фізико-хімічних процесів, що відбуваються при одержанні і модифікації матеріалів; ознайомити студентів з лабораторними прийомами, технікою виконання експериментів та фізико-хімічних розрахунків; виробити навички самостійної роботи в фізико-хімічній лабораторії, оцінки та узагальнення одержаних результатів; подати історію фізичної хімії, показати роль вітчизняних та зарубіжних вчених у розвитку фізичної хімії; показати важливу роль фізичної хімії і фізико-хімічних методів для різних галузей народного господарства, насамперед в машинобудуванні і на транспорті.

В  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні  знати:

-       основні закони хімічної термодинаміки і формальної кінетики та правильне їх використання;

-    основні закономірності перебігу хімічних і фізико-хімічних процесів і способи керування ними;

-       вплив різноманітних факторів на протікання фізико-хімічних процесів;

-       фізико-хімічні  властивості речовин і матеріалів;

-       електрохімічні властивості металів, сплавів, напівпровідникових та іонних кристалів, електролітів;

-       механізм поверхневих явищ, адсорбції і дифузії в твердих тілах;

- роль і місце фізичної хімії в технології сучасних матеріалів.

В  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні  вміти:

-       давати визначення основним поняттям і процесам;

-       застосовувати теоретичні знання, отримані на заняттях, для розв’язання конкретних технічних задач;

-       виконувати основні фізико-хімічні розрахунки;

- визначати найважливіші фізико-хімічні параметри графічним способом на основі експериментальних даних.


Фізика і хімія твердого тіла формує наукові уявлення про природу хімічного зв'язку в твердих тілах, електронну будову і її взаємозв’язок з фізико-хімічними властивостями твердих тіл; знайомить з методами дослідження твердих тіл, термодинамікою та кінетикою фазових перетворень. При розробці, виробництві і модифікації  конструкційних та інших матеріалів спеціалістам доводиться зустрічатися з різноманітними хімічними реакціями і складними фізико-хімічними процесами. Знання фізики та хімії твердого тіла хімії необхідне для плідної творчої діяльності майбутнього інженера-матеріалознавця.

У виданні представлено конспект лекцій за основними темами курсу “Фізика і хімія твердого тіла”, в якому передбачено 36 лекційних годин. Він передбачений для підготовки до лабораторних і практичних занять, модульних контрольних робіт та екзамену. До кожної лекції наведено план, питання з якого можна використати для самоперевірки за даною темою.

Конспект лекцій рекомендовано для студентів спеціальності 132 Матеріалознавство денної та заочної форм навчання.

Для підготовки до занять пропонується така література:

1.         Вест А. Химия твердого тела: Теория и приложения: В 2-х ч. Ч. 1., Ч. 2: Пер. с англ. – М.: Мир, 1988. – 558 с., 336 с.

2.         Переш Э.Ю., Різак В.М., Семрад О.О. Хімія твердого тіла: Навчальний посібник. У двох частинах. – Частина 1-2 – Ужгород: Вид-во Ужгородського державного університету, 2000. – 210 с., 2002. – 244 с.

3.         Хенней Н. Химия твердого тела. – М: Мир, 1971. – 223 с.

4.         Сколоздра О.Є. Кристалографія, кристалохімія і мінералогія: Навчальний посібник. – Луцьк: Вид. центр ЛНТУ, 2010.– 240 с.

5.         Олексеюк І.Д., Парасюк О.В. Одержання і дослідження неорганічних напівпровідників: Лабораторний практикум: – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин.держ.ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. – 280 с.


Фізика і хімія твердого тіла – наука про будову і властивості твердих тіл і явищ, які в них відбуваються.

Мета дисципліни – формування у студентів наукового мислення, свідомого застосування фізичних та хімічних законів, теорій та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, одержаних з допомогою експериментальних та теоретичних методів дослідження; ознайомлення з основними методами дослідження властивостей твердих тіл на базі широкої теоретичної підготовки з курсу загальної фізики; формування наукових уявлень про природу хімічного зв'язку в твердих тілах, електронну будову і її взаємозв’язок з фізико-хімічними властивостями твердих тіл; ознайомлення з методами дослідження твердих тіл, термодинамікою та кінетикою фазових перетворень, засвоєння студентами основних фізичних властивостей твердих тіл; засвоєння студентами прийомів і навиків розв’язання конкретних завдань, які виникають у практичній роботі; знайомство студентів з сучасною літературою та засвоєння основ проведення експериментальних наукових досліджень конструктивних матеріалів.

Мета дисципліни – засвоїти закономірності ближнього і дальнього порядків розташування структурних одиниць речовин у твердому стані та навчитись встановлювати залежність між цими закономірностями і властивостями кристалічних речовин.

Основні завдання вивчення дисципліни - засвоєння кристалохімічних закономірностей у будові простих речовин відповідно до їх електронної будови; ознайомлення з основними методами дослідження кристалічної структури речовини; засвоєння закономірностей взаємозв’язку між кристалічною структурою речовин і їх властивостями; вивчення кристалохімічної класифікації мінералів та засвоєння методики їх визначення.

В  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні  знати:

- основні поняття і закони кристалографії, кристалохімії і мінералогії.

- закономірності кристалохімічної будови речовин, взаємозв'язок між атомною структурою кристалів та хімічними і фізичними властивостями речовин;

- основні структурні типи простих речовин.

- особливості внутрішньої будови мінералів, їх кристалохімічних і кристалофізичних властивостей;

- морфологію мінеральних індивідів і мінеральних агрегатів. Основи класифікації мінералів.

В  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні  вміти:

- визначати симетрію кристалічних многогранників, прості форми і їх комбінації;

- виконувати побудову стереографічних проекцій кристалів;

- освоїти методику виводу простих форм на стереографічній проекції;

- визначати діагностичні властивості мінералів,  вміти застосувати одержані знання і навики для роботи з мінералами.

 


Метою викладання навчальної дисципліни Комп’ютерні технології в матеріалознавстві є ознайомлення студентів з теоретичними положеннями, на яких ґрунтується розробка та використання комп’ютерних технологій в сучасному матеріалознавстві та набуття практичних навиків у їх використанні.