Мета і завдання дисципліни "Інформаційні системи та технології"

Мета вивчення дисципліни
Формування у майбутніх фахівців сучасного рівня інформаційної та комп'ютерної культури, набуття практичних навичок роботи на сучасній комп'ютерній техніці та використання сучасних інформаційних технологій для вирішення різноманітних завдань у практичній діяльності.
Завдання вивчення дисципліни:
знання основ будови та функціонування інформаційних систем;
оволодіння теоретичними знаннями про інформаційні системи та технології;
сформувати  навики створення різного типу алгоритмів
оволодіння практичними навичками застосування сучасних технологій отримання, обробітку та розповсюдження інформації;
формування навичок використання баз даних,  комп'ютерного програмного забезпечення та ресурсів мережі Internet;
набуття навичок побудови звітності з використанням інформаційних систем та технологій
 
Найменування та опис компетентностей, формування котрих забезпечує вивчення дисципліни.
Інтегральна компетентність
КІ.01. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та проблеми, пов'язані з розробкою, застосуванням, виробництвом та випробуванням металевих, неметалевих та композиційних матеріалів і виробів на їх основі, у професійній діяльності та у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики, хімії та механічної інженерії і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності
КЗ.07. Здатність використання інформаційних і комунікаційних технологій.
Фахові компетентності спеціальності
КС.01. Здатність застосовувати відповідні кількісні математичні, фізичні і технічні методи і комп'ютерне програмне забезпечення для вирішення інженерних матеріалознавчих завдань.
 
Передумови для вивчення дисципліни
Пререквізити дисципліни:
Алгебра (шкільний курс);
Інформатика (шкільний курс).
 
Результати навчання
Після завершення вивчення дисципліни студент повинен:
знати:
–  основні підходи до організації аналітичної роботи, програмні засоби та методи обробки даних;
–  програмне забезпечення сучасних інформаційних систем та тенденції його розвитку;
–  технологію створення та редагування текстових документів MS Word, електронних таблиць MS Excel, баз даних MS Access;
–  основи програмування в VBA.
вміти:
– розробляти, налагоджувати та вдосконалювати програмне забезпечення комп'ютерно-інтегрованих систем.
– використовувати сучасні технології проектування в розробці алгоритмічного та програмного забезпечення інформаційних систем;
– створювати та використовувати макроси;
– демонструвати процеси та результати професійної діяльності, створювати презентації та звіти.
володіти навичками:

ПРН.03. Володіти засобами сучасних інформаційних та комунікаційних технологій та професійної діяльності.


Мета вивчення дисципліни.

          Поглиблення знань студентів про основні властивості речовини і поля, засвоєння методів та методик отримання достовірних даних про фізичні властивості речовин, конструкційних матеріалів та залежності їх властивостей від змін оточуючого середовища. Надання студентам необхідних знань про основні характеристики та методи вимірювання механічних, термічних, електричних, магнітних, оптичних та інших властивостей речовин як на макро-, так і на мікроскопічному рівнях.

 

Завдання вивчення дисципліни

          Дати студентам достатньо широку теоретичну підготовку в області фізичних властивостей речовин та матеріалів, яка дозволила б майбутнім спеціалістам орієнтуватись у потоці наукової і технічної інформації та забезпечила б їм можливість використовувати у своїй роботі новітні фізичні принципи; сформувати у студентів наукове мислення, правильне розуміння границь застосування різних фізичних понять, теорій та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, отриманих із допомогою експериментальних чи математичних методів дослідження; ознайомити студентів із сучасною науковою апаратурою та виробити в них початкові навички проведення експериментальних досліджень з метою виявлення тих чи інших характеристик досліджуваного об’єкта; сприяти розвиткові у студентів фізичного мислення та діалектичного світогляду.

 

Найменування та опис компетентностей, формування котрих забезпечує вивчення дисципліни.

Інтегральна компетентність

КІ.01. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та проблеми, пов'язані з розробкою, застосуванням, виробництвом та випробуванням металевих, неметалевих та композиційних матеріалів і виробів на їх основі, у професійній діяльності та у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики, хімії та механічної інженерії і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності

КЗ.10. Здатність працювати автономно.

Фахові компетентності спеціальності

КС.07. Здатність застосовувати знання і розуміння наукових фактів, концепцій, теорій, принципів і методів, необхідних для підтримки діяльності в сфері матеріалознавства.

КС.09. Здатність застосовувати сучасні методи математичного та фізичного моделювання, дослідження структури, фізичних, механічних, функціональних та технологічних властивостей матеріалів для вирішення матеріалознавчих проблем.

 

Передумови для вивчення дисципліни.

Пререквізити дисципліни: знання отримані при вивченні фізики в загальноосвітньому закладі (знання основних явищ і законів з розділів фізики передбачених програмою загальноосвітніх закладів).

 

Результати навчання.

ПРН.02. Знати та вміти використовувати знання фундаментальних наук, що лежать в основі відповідної спеціалізації матеріалознавства, на рівні, необхідному для досягнення інших результатів освітньої програми.

ПРН.03. Володіти засобами сучасних інформаційних та комунікаційних технологій та професійної діяльності.

Після завершення вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

-      основні фізичні закони і формули, що описують фізичні процеси;

-      основні фізичні константи, та сферу їх використання;

-      принцип роботи основних вимірювальних приладів;

-      способи одержання необхідних експериментальних даних.

вміти:

-       давати означення основним поняттям і фізичним явищам;

-       характеризувати фізичні властивості речовин та знати дескриптори їх розрізнення;

-       складати рівняння простих фізичних рухів і процесів;

-       виконувати основні фізичні розрахунки та прості фізичні вимірювання: маси, температури, густини, в’язкості, напруги та струму, частоти, освітлення, дози радіації та інше;

застосовувати набуті знання до вирішення конкретних технічних чи дослідницьких завдань.

Мета вивчення дисципліни.

          Поглиблення знань студентів про основні властивості речовини і поля, засвоєння методів та методик отримання достовірних даних про фізичні властивості речовин, конструкційних матеріалів та залежності їх властивостей від змін оточуючого середовища. Надання студентам необхідних знань про основні характеристики та методи вимірювання механічних, термічних, електричних, магнітних, оптичних та інших властивостей речовин як на макро-, так і на мікроскопічному рівнях.

 

Завдання вивчення дисципліни

          Дати студентам достатньо широку теоретичну підготовку в області фізичних властивостей речовин та матеріалів, яка дозволила б майбутнім спеціалістам орієнтуватись у потоці наукової і технічної інформації та забезпечила б їм можливість використовувати у своїй роботі новітні фізичні принципи; сформувати у студентів наукове мислення, правильне розуміння границь застосування різних фізичних понять, теорій та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, отриманих із допомогою експериментальних чи математичних методів дослідження; ознайомити студентів із сучасною науковою апаратурою та виробити в них початкові навички проведення експериментальних досліджень з метою виявлення тих чи інших характеристик досліджуваного об’єкта; сприяти розвиткові у студентів фізичного мислення та діалектичного світогляду.

 

Найменування та опис компетентностей, формування котрих забезпечує вивчення дисципліни.

Інтегральна компетентність

КІ.01. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та проблеми, пов'язані з розробкою, застосуванням, виробництвом та випробуванням металевих, неметалевих та композиційних матеріалів і виробів на їх основі, у професійній діяльності та у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів фізики, хімії та механічної інженерії і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності

КЗ.10. Здатність працювати автономно.

Фахові компетентності спеціальності

КС.07. Здатність застосовувати знання і розуміння наукових фактів, концепцій, теорій, принципів і методів, необхідних для підтримки діяльності в сфері матеріалознавства.

КС.09. Здатність застосовувати сучасні методи математичного та фізичного моделювання, дослідження структури, фізичних, механічних, функціональних та технологічних властивостей матеріалів для вирішення матеріалознавчих проблем.

 

Передумови для вивчення дисципліни.

Пререквізити дисципліни: знання отримані при вивченні фізики в загальноосвітньому закладі (знання основних явищ і законів з розділів фізики передбачених програмою загальноосвітніх закладів).

 

Результати навчання.

ПРН.02. Знати та вміти використовувати знання фундаментальних наук, що лежать в основі відповідної спеціалізації матеріалознавства, на рівні, необхідному для досягнення інших результатів освітньої програми.

ПРН.03. Володіти засобами сучасних інформаційних та комунікаційних технологій та професійної діяльності.

Після завершення вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

-      основні фізичні закони і формули, що описують фізичні процеси;

-      основні фізичні константи, та сферу їх використання;

-      принцип роботи основних вимірювальних приладів;

-      способи одержання необхідних експериментальних даних.

вміти:

-       давати означення основним поняттям і фізичним явищам;

-       характеризувати фізичні властивості речовин та знати дескриптори їх розрізнення;

-       складати рівняння простих фізичних рухів і процесів;

-       виконувати основні фізичні розрахунки та прості фізичні вимірювання: маси, температури, густини, в’язкості, напруги та струму, частоти, освітлення, дози радіації та інше;

застосовувати набуті знання до вирішення конкретних технічних чи дослідницьких завдань.

Предметом вивчення дисципліни «Основи академічного письма» є етика вищої школи, цінності, що лежать в основі її наукової та освітньої діяльності, принципи та правила взаємин у кожному навчальному закладі, у викладацьких колективах, у стосунках студентів.

У процесі навчання студенти мають з’ясувати, як академічна доброчесність  протидіє надмірній комерціалізації університетів, їх інтенсивній бюрократизації; як світова академічна спільнота розуміє академічну доброчесність, які механізми і процедури для її втілення вона розробила, яке місце в цьому займають декларації, хартії та кодекси академічної поведінки, яка система відносин між всіма членами освітнього співтовариства.

Курс «Основи академічного письма» допоможе студентам опанувати особливості наукового стилю; здобути практичні навички усного і писемного наукового мовлення, ознайомитись із поняттями «наукове мислення», «наукове мовлення», навчитись працювати з фаховими текстами, самостійно шукати  й опрацьовувати джерела, отримувати досвід виконання як індивідуальних завдань, так і групових проектів; дозволяє їм виявити власні аналітичні, критичні та творчі здібності.


Мета: засвоїти основні закони загальної хімії, закономірності будови речовини і хімічних перетворень, способи отримання та властивості органічних та неорганічних речовин і матеріалів, знати перспективи їх використання в народному господарстві, виробництві харчових продуктів тощо.

Основні завдання:

-       сприяти розвитку у студентів хімічного мислення і діалектичного світогляду;

-       добитися твердого засвоєння студентами основних теорій і законів хімії, закономірностей хімічних перетворень і властивостей речовин;

-       ознайомити студентів з технікою виконання деяких лабораторних прийомів та хімічних розрахунків, виробити навики самостійної роботи в хімічній лабораторії, оцінки та узагальнення одержаних результатів;

-       показати важливу роль хімії і хімічних методів у створенні, експлуатації та утилізації матеріалів та композитів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні закони хімії;

-                   електронну будову атома;

-                   поняття про тепловий ефект, швидкість хімічної реакції та хімічну рівновагу;

-                   способи вираження концентрації розчинів:

-                   ступінь окиснення, окисник, відновник;

-       будову гальванічного елемента;

-                   закономірності електролізу;

-                   основні властивості найпоширеніших хімічних елементів та їх сполук;

-                   способи добування металів та методи їх очистки;

-                   основні галузі застосування неорганічних матеріалів;

-                   неорганічні речовини, що застосовуються у сучасних харчових виробництвах.

вміти: складати формули речовин і хімічні рівняння;

-       користуватися періодичною системою хімічних елементів;

-       розрахувати тепловий ефект хімічної реакції;

-       розрахувати концентрацію розчину;

-       визначати ступінь окиснення елемента;

-       складати окисно-відновні реакції, урівнювати їх методом електронного балансу;

-       записати схему гальванічного елемента;

-       характеризувати елемент та його сполуки на основі періодичної системи;

-       записувати та урівнювати хімічні рівняння, що ілюструють властивості речовин;

-       проводити розрахунки за хімічними рівняннями;

розпізнавати основні класи неорганічних речовин.

Мета дисципліни – засвоїти закономірності ближнього і дальнього порядків розташування структурних одиниць речовин у твердому стані та навчитись встановлювати залежність між цими закономірностями і властивостями кристалічних речовин.

Основні завдання вивчення дисципліни - засвоєння кристалохімічних закономірностей у будові простих речовин відповідно до їх електронної будови; ознайомлення з основними методами дослідження кристалічної структури речовини; засвоєння закономірностей взаємозв’язку між кристалічною структурою речовин і їх властивостями; вивчення кристалохімічної класифікації мінералів та засвоєння методики їх визначення.

В  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні  знати:

- основні поняття і закони кристалографії, кристалохімії і мінералогії.

- закономірності кристалохімічної будови речовин, взаємозв'язок між атомною структурою кристалів та хімічними і фізичними властивостями речовин;

- основні структурні типи простих речовин.

- особливості внутрішньої будови мінералів, їх кристалохімічних і кристалофізичних властивостей;

- морфологію мінеральних індивідів і мінеральних агрегатів. Основи класифікації мінералів.

В  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні  вміти:

- визначати симетрію кристалічних многогранників, прості форми і їх комбінації;

- виконувати побудову стереографічних проекцій кристалів;

- освоїти методику виводу простих форм на стереографічній проекції;

- визначати діагностичні властивості мінералів,  вміти застосувати одержані знання і навики для роботи з мінералами.


Основні  завдання  вивчення  дисципліни  -  засвоєння теоретичних основ побудови зображень, опанування  студентами  методів  побудови  зображень  просторових  форм  на  площині,  вміння  користуватися  способами  розв’язку  на  площині  позиційних  та  метричних  задач,  пов’язаних  з  просторовими  формами,  набуття  навичок  складання  раціональної  послідовності  розв’язання  задач  геометричного  моделювання, рішення задач на взаємну належність і взаємний перетин геометричних фігур, вивчення методів побудови зображень деталей в прямокутних проекціях і аксонометрії; вироблення вміння визначати геометричні форми деталей, як з натури, так і за креслеником; вироблення навичок читання складальних креслеників, а також вміння виконувати їх у відповідності зі державними стандартами; знайомство з засобами автоматизації виконання графічних робіт в CAD системах.