Метою дисципліни є:

– сформувати у студентів систематизоване уявлення про ділові комунікації як засіб співробітництва, взаємодії, забезпечення досягнення цілей працівників, цілей організації і цілей суспільства;

– сформувати відповідне розуміння того, що культура ділової комунікації сприяє встановленню і розвитку конструктивних ділових зв’язків і партнерства між суб'єктами ділових відносин і взаємодій;

– сформувати теоретико-методологічний базис для подальшого освоєння соціально-комунікаційних та професійних дисциплін, що входять в структуру ОПП магістратури, що реалізується вузом;

– сприяти формуванню лідерських та комунікативних якостей, відповідальності (в тому числі особистої, соціальної та соціокультурної), нахили і прагнення співтворчості і співробітництва; прищепити необхідні правила ділової етики та норм поведінки, прийнятих у професійному співтоваристві.

Основні завдання:

– вивчення теоретичних основ ділової комунікації, освоєння комунікативного категоріального апарату, загальних закономірностей, подібностей і відмінностей видів, рівнів, форм комунікації, що є необхідною умовою успішної діяльності сучасного фахівця;

– формування самостійного ефективного комунікативного стилю; здатності і навичок продуктивного ділового поведінки, реагування, взаємодії та ділового спілкування;

– вивчення специфіки використання теоретичних основ і технологій ділової комунікації;

– розуміння можливостей практичного застосування отриманих у ході вивчення дисципліни знань, умінь і навичок.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– основні поняття та категорії теорії ділових комунікацій;

– специфіку ділових комунікацій на підприємстві;

– роль інформації в діловому спілкуванні;

– структуру комунікативних процесів у промисловій галузі;

вміти:

– здійснювати ефективні ділові комунікації;

– оптимально використовувати засоби та прийоми ділових комунікацій відповідно до комунікативної ситуації;

– аналізувати ділові комунікації на предмет їх ефективності;

– долати комунікативні бар’єри



Дисципліна «Міжнародний туризм» спрямована на отримання знань про курс функціонування туристичної галузі, визначення її місця в світовій
економіці і вплив туризму на національну економіку. В процесі вивчення курсу студенти засвоюють видову структуру міжнародного туризму, регіоналізацію світу за методологією UNWTO, особливості організації міжнародного туризму, діяльність туристичних підприємств, закладів розміщення та харчування з організації прийому іноземних туристів, основні правові аспекти, що регламентують зовнішньоекономічну діяльність, питання ціноутворення на послуги іноземного туризму.
Мета: Ознайомити студентів з найважливішими питаннями, пов’язаними з міжнародним туризмом та особливостями світової туристичної індустрії; сформувати в студентів системні знання з організації міжнародного туризму, визначити роль міжнародного туризму в господарській діяльності суспільства та його основні функції щодо соціальної сфери.
Завдання: розкрити особливості міжнародного туризму як галузі національної економіки, ознайомити з географією туристичного попиту, особливостями міжнародного туризму та державного регулюванням туристичної діяльності в світі; виробити вміння та навики із застосування теоретичних знань з основ організації міжнародного туризму, аналізу основних тенденцій та перспектив розвитку міжнародного туристичного бізнесу.
Вміти: аналізувати різні аспекти туризму та професійно оцінювати конкретну ситуацію у межах міжнародного туристичного ринку здійснювати аналіз та прогноз ситуації щодо розвитку подій у межах світового туристичного ринку; аналізувати чинники та фактори, що впливають на формування окремих видів міжнародного туризму; визначати залежність цінової політики від туристичної привабливості окремого туристичного регіону; проводити статистичний аналіз міжнародних туристичних потоків; визначати, як формується видова структура міжнародного туризму; на основі наявних статистичних джерел визначати туристичну привабливість регіону.