Мета  навчального курсу  – сприяти  формуванню у студентів містобудівного світогляду, розумінню суспільної значущості науки планування міст, її залежності від природних, соціальних і економічних умов та її впливу на життя людей.

Планування міст можна визначити як науку про утворення, функціонування та розвиток міських поселень та їхніх систем, про управління містами та їхніми системами в економічному, соціально- демографічному, екологічному, політико-адміністративному, інженерно- технічному аспектах. \

 Містобудування та планування міст формує середовище мешкання, впливаючи на розвиток усіх сторін матеріальної та духовної життєдіяльності суспільства. Одночасно воно підкоряється законам економічної ефективності будівельного виробництва.

У сучасній містобудівної теорії існує  низка моделей  опису містобудівних  систем.  Серед  них  є  функціонально-типологічні та ієрархічні схеми. Разом з тим у цій галузі ще не вироблена єдність позицій як за складом, так і за структурою містобудівних  елементів, а також питання взаємозв'язку  соціально-функціональної  та планувальної складової  цих  систем . Аналіз показує, що в більшості випадків не розділяються  функціональні та власне містобудівні аспекти організації систем. Необхідне визначення ролі природної складової містобудівних утворень,  що  в  одних  випадках  (при  соціально-функціональному  аналізі) повинна  розглядатися  як  елемент  матеріальної бази  життєдіяльності (антропогенного  середовища),  а  в  інших  (при  екологічному аналізі) – протиставляється містобудівним елементам.

 Для прийняття ефективних містобудівних рішень потрібно вивчення особливостей функціонування і розвитку містобудівних систем різних типів, наприклад, визначення темпів зростання міста, структури його житлового  фонду, розрахунку і принципів організації мереж обслуговування, яке  безпосередньо пов'язане з  прогнозами  соціально- демографічної  структури  населення,  що,  у  свою  чергу, залежить від економічної бази розвитку міста, його функціональної структури.