СТРУКТУРА РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЕЛЕКТРОНІКА ТА ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА»

Опис дисципліни «Електроніка та перетворювальна техніка»

«Електроніка та перетворювальна техніка»

 

Галузь знань, спеціальність, СВО

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів – 6,0

галузь знань (шифр, найменування) –

14 «Електрична інженерія»

Статус дисципліни професійної підготовки

Мова навчання

українська

Кількість залікових

модулів – 4

Спеціальність

(шифр, найменування) –

141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»

Рік підготовки:

Денна – 2-й

Заочна – 2-й

Семестр:

Денна – 1-й

Заочна – 1-й

Кількість змістових

модулів – 3

Ступінь вищої освіти – бакалавр

 

Лекції:

Денна – 30 год.

Заочна – 6 год.

Практичні заняття:

Денна – 15 год.

Заочна – 2 год.

Лабораторні заняття:

Денна – 15 год.

Заочна – 4год.

Загальна кількість

годин – 180

 

Самостійна робота:

Денна – 120 год.

Заочна –168 год.

 

Тижневих годин –12,

з них аудиторних – 4

 

Вид підсумкового контролю І семестр – екзамен

 

 Мета вивчення дисципліни.

Формування у здобувачів вищої освіти необхідних компетентностей про сучасні електронні напівпровідникові прилади; набуття теоретичних і практичних навиків побудови електронних пристроїв різного призначення як у дискретному, так і в інтегральному виконанні, пристроїв енергетичної електроніки та перетворювальної техніки; оволодіння методами та прийомами розрахунку базових електронних та перетворювальних пристроїв.

 

 Завдання вивчення дисципліни

Формування у здобувачів вищої освіти базових основ з електроніки та перетворювальної техніки, які дозволили б майбутнім фахівцям орієнтуватись у потоці наукової і технічної інформації та забезпечили б їм можливість використовувати їх в процесі виробничої діяльності; опанування будови та принципу дії напівпровідникових приладів, принципів будови та роботи основних пристроїв інформаційної та енергетичної електроніки, перетворювальної техніки; освоєння методів розрахунку типових електронних пристроїв; знайомство з областями застосування електронних пристроїв, визначати їх параметри, кваліфіковано формулювати завдання на розробку електронної апаратури та перетворювальної техніки.

Найменування та опис компетентностей, формування котрих забезпечує вивчення дисципліни.

Загальні компетентності

К02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К07. Здатність працювати в команді.

К08. Здатність працювати автономно.

Фахові компетентності спеціальності

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.

Результати навчання.

Після завершення вивчення дисципліни здобувач освіти повинен:

знати:

- сучасну елементну базу електронних приладів, принципи їх будови, фізичні процеси, конструктивні особливості та застосування;

- і розуміти теоретичні основи електроніки, методи та схемотехнічні рішення реалізації пристроїв підсилення, генерації, формування та перетворення безперервних та імпульсних електричних сигналів, які є носіями інформації в електроенергетичних системах керування та контролю, мати навички здійснення відповідних вимірювань і використання зазначених пристроїв для вирішення професійних завдань;

- принципи формування цифрових сигналів та принципи дії логічних дискретних елементів, комбінаційних пристроїв, тригерів та пристроїв на їх основі;

- основні силові перетворювальні пристрої: випрямлячі, інвертори.

 вміти:

- читати принципові схеми інформаційної, цифрової та силової електроніки;

- проводити аналіз і синтез принципових схем силової та інформаційної електроніки;

- проводити розрахунки технічних параметрів і характеристик окремих елементів і пристроїв електроніки, з метою правильного вибору технічних засобів електронних систем;

- застосовувати прикладне програмне забезпечення, мікроконтролери та мікропроцесорну техніку для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.