Реформування вищої освіти та входження України в європейський освітній і науковий простір зумовили зростання вимог до професіоналізму випускників вищих навчальних закладів в умовах ринкової конкуренції.

На сучасному етапі розвитку фізкультурно-спортивний рух є важливим компонентом соціально-культурного життя суспільства. Він являє собою поліфункціональне явище, яке займає провідне місце в фізичній та духовній культурі, виступає відносно самостійною галуззю національного господарства, вносить певний вклад в економіку. Загальний стан цієї сфери та подальший розвиток залежать від організації ефективної структури управління нею.

В сучасних умовах трансформації економіки найважливішою задачею стає формування гнучкої системи управління фізкультурно- спортивною організацією, яка повинна мати таку систему управління, яка забезпечить їй високу ефективність роботи, конкуренто-спроможність та стабільність на ринку. Зростає потреба в керівниках, здатних до підприємництва, риску, конкуренції.

Метою викладання навчальної дисципліни «Управління  у сфері фізичної культури і спорту» є оволодіння студентами теоретичними знаннями про систему управління фізкультурним рухом в Україні та світі, формування у них необхідних навичок управлінської діяльності в спортивних організаціях.


Метою викладання навчальної дисципліни «Чинники успішного працевлаштування за фахом» є підготовка студентів до вирішення проблем працевлаштування, формування у них активності та психологічної здатності долати невдачі на етапі пошуку роботи, розвиток навичок самопрезентації як одного з ключових чинників конкурентоспроможності на ринку праці, вміння використовувати традиційні і новітні методи працевлаштування, опанування нестандартними ситуаціями, що виникають на співбесіді з роботодавцями, а також під час проходження випробувального строку на конкретному робочому місці.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Чинники успішного працевлаштування» є:

- ознайомлення з законодавчо-нормативною базою;

- вивчення теоретичних основ та практичних підходів до вирішення проблем працевлаштування, що досягається в ході реалізації таких завдань, як активізація власних зусиль людини у пошуку роботи;

- формування її впевненості в особистих здібностях і можливостях, подолання комунікативних та інших психологічних бар'єрів;

- набутті навичок написання резюме, оголошень про пошук роботи, співбесід з роботодавцями.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен

знати:

 - законодавчо-нормативну базу в галузі працевлаштування випускників вищих навчальних закладів;

- характеристику основних функцій підрозділу вищого навчального закладу щодо сприяння працевлаштуванню студентів і випускників;

- агентства з працевлаштування, рекрутингові, кадрові агентства, державні служби зайнятості;

- алгоритм пошуку роботи; 

- загальні вимоги до написання резюме, правила складання супровідного листа до резюме;

- процедуру тестування, види тестів;

- процедуру співбесіди з роботодавцем, підготовку до співбесіди;

- правове регулювання трудових відносин.

 вміти:

- складати резюме;

- писати есе;

- використовувати всі доступні шляхи пошуку роботи;

- володіти технікою само презентації. 

результатів навчання: опанування практичних підходів до вирішення проблем працевлаштування; засвоєння методів збирання, обробки та аналізу інформації стосовно техніки пошуку роботи, ефективності її застосування; орієнтація у конкретних ситуаціях, що виникають в умовах конкуренції на реальному ринку праці; формування відповідних професійних та особистісних якостей для успішного працевлаштування; активізація власних зусиль у пошуку роботи, формуванні впевненості в особистих здібностях і можливостях, подоланні комунікативних та інших психологічних бар'єрів; формування уміння розробляти індивідуальні програми кар’єрного зростання, презентувати власний професійний та творчий потенціал; набуття навичок написання резюме, оголошень про пошук роботи, участі у співбесіді з роботодавцями, особистісної та професійної реалізації під час проходження випробувального строку на конкретному робочому місці.



Матеріали по даному курсу (дисципліні) розміщенні за посиланням:

http://mdl.lntu.edu.ua/course/view.php?id=349

Надзвичайна напруженість сучасного тренування створює додаткові труднощі, коли потрібно встановити оптимальний режим роботи і відпочинку, їх чергування у рамках структурних утворень тренувального процесу, забезпечити адекватні умови для повноцінного виконання спортсменом роботи різної спрямованості й ефективного перебігу спеціальних адаптаційних реакцій в організмі після неї, що помітно впливає на дієвість змагальної діяльності. Великі обсяги та інтенсивність тренувальних і особливо змагальних навантажень сучасного спорту призводять до поширення травматизму, що в свою чергу, негативно позначається на якості підготовки у різних видах спорту від 30 до 70 % спортсменів.

Це викликає нагальну потребу проведення досліджень з проблеми оптимізації тренувальних і змагальних навантажень для досягнення максимального тренувального і змагального ефекту. Така побудова процесу підготовки характеризується великими навантаженнями, обсягами та інтенсивністю тренувальної роботи і водночас створює умови для ефективного формування адаптаційних можливостей, а також забезпечує профілактику переадаптації, усуває ризик завдати шкоду здоров’ю спортсменів.

У фаховій підготовці вчителів фізичної культури та тренерів викладання курсу медико-фізіологічних основ програмування у спорті посідає важливе місце. Адже без знань і розумінь узгодженої роботи функціонування усіх систем людського тіла, скоординованими зв’язками усіх клітин та тканин під час фізичного навантаження, не можливо ефективно здійснювати навчальну і виховну роботи в школі, навчально-тренувальний процес у ДЮСШ, зокрема правильно дозувати фізичне навантаження учнів і спортсменів.

Фізична активність є особливим фізіологічним станом людини, при якому зусилля організму спрямовані на подолання фізичного опору навколишнього середовища. Під час занять спортом (якщо фізичне навантаження не перевищує фізіологічно допустиму) в організмі людини відбувається ряд адаптивних процесів, які допомагають людині пристосуватися до умов регулярного фізичного навантаження. Якщо ж ступінь фізичного навантаження набагато перевищує фізичний потенціал людини, можуть виникнути різні порушення здоров'я: перетренованність, хронічна втома, різні захворювання.

Медико-фізіологічні основи фізичного виховання та спорту мають тісні міжпредметні зв’язки з низкою інших біологічних дисциплін:  спортивною медициною, фізіологією людини, фізіологією спорту, гігієною, лікувальною фізичною культурою, спортивним масажем, анатомією, біохімією спорту, психологією та педагогікою.

         Метою даної дисципліни є формування у майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту визначеного рівня знань щодо змін функцій організму та механізмів їх регуляції під впливом спортивної діяльності у різних видах спорту та обґрунтувань практичних заходів з підвищення її ефективності на основі закономірностей функціонування організму людини та процесів його адаптації до фізичних навантажень.


Мета вивчення дисципліни

- практична: формування у студентів загальних та професійно орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетенції (лінгвістичної, соціолінгвістичної і прагматичної) для забезпечення їхнього ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі;

-       освітня: формування у студентів мовної компетенції (декларативні знання, вміння та навички, компетенцію існування та вміння вчитися), необхідної у різних наукових середовищах (університет й інші інституції), у які вони залучаються; мовної компетенції; сприяння розвитку здібностей до самооцінки та здатності до самостійного навчання;

-           пізнавальна: залучення студентів до таких академічних видів діяльності, які активізують і далі розвивають увесь спектр їхніх пізнавальних здібностей;

-          розвиваюча: допомога студентам у формуванні загальних компетенцій з метою розвитку їх особистої мотивації, зміцнення впевненості студентів як користувачів мови, а також їх позитивного ставлення до вивчення мови;

-          соціальна: сприяння становленню критичного самоусвідомлення та вмінь спілкуватися і робити вагомий внесок у міжнародне середовище, що постійно змінюється;

-           соціокультурна: досягання широкого розуміння важливих і різнопланових міжнародних соціокультурних проблем, для того щоб діяти належним чином у культурному розмаїтті професійних та академічних ситуацій.

Основні завдання вивчення дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування»

-  набуття навичок практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої професійними потребами; одержування новітньої фахової інформації з іноземних джерел;

- користування усним монологічним та діалогічним мовленням у межах побутової та фахової тематики;

- переклад з іноземної мови на рідну текстів загальнонаукового та фахового характеру;

- реферування та анотування суспільно-політичної та фахової літератури рідною та англійською мовами.