Мета дисципліни. Викладання дисципліни «Деталі машин» має на меті розвиток у студента інженерного мислення з точки зору вивчення й удосконалення сучасних методів, правил та норм конструювання та розрахунку деталей і машин загального призначення.

У процесі відшукання складних інженерних рішень далеко не все може бути формалізовано. Тому потрібно розвивати інженерні підходи, у тому числі вміння аналізувати попередній досвід, синтезувати нові ідеї, моделювати з використанням аналогів. Розвиткові цих якостей у великій мірі сприяють курсові проекти з «Деталі машин». Багатоваріантність розв’язків у процесі проектування розвиває мислення та ініціативу студента. Перехід від формальної логіки теоретичних дисциплін до евристичної діяльності бакалавра є однією із складових того важкого якісного стрибка, який має здійснити студент під час вивчення дисципліни «Деталі машин».

Основні завдання вивчення дисципліни. Завдання вивчення дисципліни «Деталі машин» полягають у засвоєнні студентом методів, правил та норм конструювання деталей і машин, виходячи із заданих умов їхньої роботи, що забезпечують надання деталям найвигідніших форм та розмірів, вибір найраціональніших матеріалів, ступеня точності та шорсткості поверхонь, призначення технічних умов виготовлення деталей і машин, в ознайомленні з основними видами механічних передач, деталей та вузлів, що їх обслуговують (осі, вали, вальниці, муфти та ін.), з’єднань деталей машин, з їхнім призначенням, особливостями конструкції та використання, основами правильного та вмотивованого вибору типів і параметрів, методиками основних розрахунків та застосуванням у виробництві.

Очікувані результати навчання

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

–     проблеми й перспективи розвитку загального машинобудування
та металообробки;

–     призначення типових деталей та вузлів, особливості їхніх конструкцій і функціонування в готовому виробі;

–     основні критерії роботоздатності деталей та вузлів;

–     принципи й методи конструювання та розрахунку типових деталей, складальних одиниць і машин загального призначення;

–     основи техніко-економічних розрахунків, де поряд із технічними величинами розглядаються також і економічні критерії – витрати матеріалів, енергії, праці та інших засобів.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

–     оцінювати технічні завдання;

–     аналізувати умови та режим роботи механізмів і машин;

–     ставити й вирішувати задачі складання кінематичних схем механізмів, вибору розрахункових схем механізмів, вузлів, деталей;

–     вибирати робочу методику проектування й використовувати її;

–     конструювати машини, виконуючи всі необхідні розрахунки;

–     раціонально добрати матеріал, форму та конструктивне виконання деталі або вузла;

–     призначати ступінь точності та якість обробки поверхонь;

–     розробляти конструкторську документацію – складальні креслення, креслення загального вигляду та ін.;

здійснювати авторський нагляд за реалізацією проектних рішень.