Мета дисципліни – ознайомлення з існуючою класифікацією пристроїв, загальними вимогам до них; принципами встановлення і закріплення заготовки для виконання технологічної операції; принципами вибору та налагодження, освоєння розрахунків та конструювання.

Основні  завдання  вивчення  дисципліни  -  ознайомити студентів з  сучасними технічними засобами, що застосовуються в технології машинобудування; методикою проектування та виготовлення технологічної оснастки.

Вимоги  до  вмінь  і  знань  студентів

В  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні  знати:

-           як за заданими вихідними даними (креслення деталі, програма випуску, оброблювані поверхні, вид обробки) визначати верстат та різальний інструмент, завдяки яким буде виконуватися технологічна операція. Скласти схему базування з графічним позначенням опорних точок, активних та затискних сил.

-           правила виконання та читання складальних креслеників і оформлення специфікації;

-           сучасний стан можливостей автоматизації графічних та проектувальних робіт.

В  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні  вміти:

-           розраховувати допустимі похибки складеного пристрою по параметрах, які безпосередньо впливають на точність оброблюваних поверхонь;

-           згідно схеми базування і виду обробки та закономірностей теорії різання скласти схему діючих сил і рівняння силового балансу з тим, щоб розрахувати силу закріплення деталі в пристрої, яка б нейтралізувала всі активні сили, забезпечивши нерухомість деталі при виконанні технологічної операції;

-           з урахуванням сили закріплення зробити компонувальну схему пристрою і підібрати силовий привід з урахуванням коефіцієнту передавального відношення від затискного елементу до силового приводу;

-           по компонувальній схемі та визначеним силам розробити всі необхідні допоміжні елементи та загальне креслення складального креслення, виконуючи вимоги державних стандартів, ЕСКД;

-           зробити текстовий опис конструкції та принципу дії розробленого пристрою в цілому та окремих його основних елементів, посилаючись на позиції складального креслення;

користуватись сучасним програмним забезпеченням з автоматизації виконання графічних робіт.