Мета дисципліни – розвиток просторової уяви у студентів, здібностей до аналізу і синтезу просторових форм, вироблення навичок для виконання і читання технічних креслеників, знайомство із засобами механізації та автоматизації  графічних  робіт.

Основні  завдання  вивчення  дисципліни  -  засвоєння теоретичних основ побудови зображень, опанування  студентами  методів  побудови  зображень  просторових  форм  на  площині,  вміння  користуватися  способами  розв’язку  на  площині  позиційних  та  метричних  задач,  пов’язаних  із  просторовими  формами,  набуття  навичок  складання  раціональної  послідовності  розв’язання  задач  геометричного  моделювання, рішення задач на взаємну належність і взаємний перетин геометричних фігур, вивчення методів побудови зображень простих предметів в прямокутних проекціях і аксонометрії; вироблення вміння визначати геометричні форми простих деталей по їх зображеннях як з натури, так і за креслеником складальної одиниці; вироблення навичок читання складальних креслеників, а також вміння виконувати їх у відповідності зі стандартами ЄСКД; робота по створенню моделей та креслеників технічних об’єктів у найвідоміших CAD-системах.

У  результаті  вивчення  дисципліни  студенти  повинні :

знати проекційний  метод  побудови  зображень  геометричних  фігур;

знати позиційні  та  метричні  властивості  проекцій  пар  елементарних  геометричних  фігур;

знати властивості  проекцій  плоских  та  просторових  кривих  ліній;

знати принципи  систематизації  і  алгоритми  побудови  каркасів  поверхонь,  утворених  каркасно-кінематичним  або  каркасно-параметричним  способом;

знати теоретичні  основи  побудови  аксонометричних  проекцій;

знати алгоритми  розв’язання  геометричних  задач  за  ОПП;

знати сучасний стан можливостей CAD-систем.

вміти розрізняти  зображення  і  зображати  геометричні  фігури  в  ортогональних  проекціях  і  аксонометрії;

вміти розрізняти  та  будувати  зображення  плоских  і  просторових  кривих   ліній;

вміти виконувати  геометричні  побудови  та  розв’язувати  проекційні  задачі відповідно ОПП;

-   вміти користуватися сучасним програмним забезпеченням із автоматизації виконання графічних робіт.

Мета: ознайомити студентів із особливостями морфологічної та анатомічної будови рослинного організму, основами систематики рослин, грибів та лишайників.

Завдання: сформувати у студентів систему знань про морфологічну та анатомічну будову рослинного організму, про сучасні принципи систематики рослин та грибів, основні напрямки еволюції і закономірності філогенії; значення вищих рослин у природі та житі людини; вміння студентів працювати з фіксованим та живим матеріалом, тимчасовими і постійними препаратами. Навчитися виготовляти препарати та опанувати техніку біологічного рисунка.

знати:

- історичні відомості щодо розвитку, становлення та сучасного стану анатомії рослин;

- термінологію (понятійний апарат) анатомії рослин;

- особливості будови рослинної клітини, її відмінності від тваринної та прокаріотичної клітин;

- різноманітність за анатомо-морфологічними та функціональними ознаками рослинних тканин, їх утворення в онтогенезі та походження в філогенезі;

- особливості будови вегетативних органів (стебло, листя, корінь), їхні метаморфози та зміни внутрішньої будови за дії екологічних факторів довкілля.

 

вміти:

- аналізувати, структурувати, інтегрувати теоретичний навчальний і лекційний матеріал;

- реферувати навчальну та наукову літературу;

- писати реферати, готувати доповіді, презентації, виступи;

- проводити дослідження рослинних клітин, тканин та вегетативних органів за допомогою світлової мікроскопії;

- готувати тимчасові мікропрепарати з рослинних об’єктів;

- проводити цито- та гістохімічні дослідження;

- проводити індивідуальні дослідні роботи: визначати мету і завдання, розробляти схеми експериментів, вибирати методи досліджень, проводити експерименти, аналізувати отримані результати.


Мета вивчення дисципліни.

Сформувати знання з основних теоретичних розділів загальної хімії, що необхідні для засвоєння спеціальних дисциплін, розуміння процесів мінерального живлення, росту та розвитку рослин, а також ознайомити майбутніх фахівців з агроінженерії з сучасними агрохімічними особливостями використання мінеральних та органічних добрив. Опанувати методи аналізу у системі ґрунт -добриво-рослина-клімат.

 Завдання вивчення дисципліни.

- сприяти розвиткові у студентів хімічного мислення і діалектичного світогляду;

- добитися твердого засвоєння студентами основних теорій і законів хімії, закономірностей хімічних перетворень і властивостей речовин;

- ознайомити студентів з технікою виконання деяких лабораторних прийомів та агрохімічних розрахунків, виробити навики самостійної роботи в агрохімічній лабораторії, оцінки та узагальнення одержаних результатів;

- сформувати теоретичні знання про склад, властивості мінеральних та органічних добрив;

- сприяти формуванню знань про властивості ґрунту, які повязані з живленням рослин та застосуванням добрив;

- показати важливість процесів у системі ґрунт – добриво – рослина і прогнозування потреби в елементах живлення.



Мета курсу полягає у вивченні науково-теоретичних основ лісового ґрунтознавства, набуття досвіду організації практичної діяльності по визначенню основних морфологічних ознак, структури та водоміцності структурних агрегатів, фізико-механічних, водних властивостей, вбирної здатності, кислотності і лужності ґрунтів. Опанування загальних закономірностей географії ґрунтів та ґрунтово-географічного районування.

Основними завданнями є:

  • обґрунтувати поняття «ґрунтознавство» як наука про ґрунт, його генезис, будову склад, властивості, закономірності географічного поширення, взаємозв’язок з навколишнім середовищем, роль у природі, шляхи і методи меліорації, охорону і раціональне використання;
  • розкрити зв’язок ґрунтознавства з іншими дисциплінами та твердження «Ґрунт – середовище життя рослин»;
  • розкрити поняття ґрунту як самостійного природно-історичного, органо-мінерального тіла, яке виникло внаслідок факторів ґрунтоутворення;
  • довести походження ґрунтів, що ознаки, характерні для сучасних ґрунтів, виникли внаслідок сукупної дії материнської породи, рельєфу, кліматичних, біологічних факторів, віку та виробничої діяльності людини Встановити найважливіші типи ґрунтів України, їх походження, систематику, групування;
  • з’ясувати господарське значення і поширення ґрунтів;
  • розкрити походження, поширення, морфологічні ознаки та агрономічне значення типових ґрунтів.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні

ЗНАТИ:

  • суть ґрунтотвірного процесу;
  • генезис конкретних ґрунтів різних природних зон України, їх географічне розповсюдження;
  • будову, склад, класифікацію та лісорослинні характеристики;
  • вплив ґрунту на тип умов місцезростання;
  • склад і продуктивність лісів;
  • вплив лісогосподарських заходів на лісорослинні властивості ґрунтів;
  • шляхи підвищення родючості ґрунтів, якості та продуктивності лісів через їх вплив на ґрунт;
  • заходи раціонального використання ґрунтів і охорони їх від деградації;

ВМІТИ:

  • діагностувати ґрунти польовими методами;
  • досліджувати ґрунти лабораторними методами;
  • визначати придатність ґрунтів для лісорозведення.

В результаті вивчення дисципліни "Лісова геодезія" студентів отримають компетентності, необхідні для виконання геодезичних вимірювань та розрахунків у лісовому господарстві, зокрема сучасні уявлення про форму та розміри Землі; системи координат, що застосовуються у геодезії; сучасні геодезичні прилади для вимірювання кутів, довжин ліній та перевищень, їх будову, принцип роботи, повірку та юстировку; організацію та проведення топографічних знімань рід час лісовпорядкування та розв'язуванні завдань господарської діяльності; види аерофотознімків; прийоми підготовки даних для винесення в натуру об`єктів лісогосподарського  проектування, способи винесення та закріплення на місцевості проектних точок та ліній, ознайомляться з сучасними досягненнями вітчизняної та зарубіжної геодезичної науки.