Метою вивчення навчальної дисципліни «Проблеми майнових і земельних відносин в аграрній сфері» є глибоке та всебічне дослідження актуальних науково-практичних проблем правового регулювання майнових і земельних відносин в сільському господарстві, розуміння загальних закономірностей взаємодії цих відносин, чітке уявлення про процес здійснення майнових відносин як основи формування земельних відносин для недопущення правопорушень у сфері майбутньої професійної діяльності юриста.

Основні завдання навчальної дисципліни «Проблеми майнових і земельних відносин в аграрній сфері»:

·         засвоєння проблемних теоретико-практичних знань про майнові та земельні відносини в аграрній сфері, їх особливості;

·         глибоке засвоєння основних юридичних понять і категорій, уміння на належному науковому рівні формулювати складні юридичні поняття і категорії;

·         оволодіння розумінням специфічних особливостей майнових та земельних відносин в аграрній сфері;

·         отримання студентами стійких навичок використання знань з цивільного, земельного та аграрного права;

·         на основі глибокого засвоєння загальнолюдських цінностей в галузі юриспруденції оволодіти вмінням втілювати їх в наукових дослідженнях та професійно-викладацькій роботі.

Компетентності та заплановані результати навчання

Дисципліна «Проблеми майнових і земельних відносин в аграрній сфері» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми в ході професійної діяльності у сфері права або у процесі навчання, що передбачає застосування окремих методів і положень юридичної науки та характеризується невизначеністю умов і необхідністю врахування комплексу вимог здійснення професійної та навчальної діяльності.

Загальні компетентності

ЗК01. Здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу.

ЗК02. Здатність застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях.

ЗК03. Уміння планувати і організовувати свою професійну діяльність.

ЗК04. Знання і розуміння предмета та характеру професійної діяльності, природи етичних стандартів та здатність діяти на їх основі.

ЗК05. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, добре володіти правничою термінологією.

ЗК06. Здатність спілкуватися іноземною мовою як усно, так і письмово, у тому числі у професійній сфері.

ЗК07. Навички збору і аналізу інформації з національних і міжнародних джерел, оцінка її достовірності, використання сучасних інформаційних технологій і баз даних.

ЗК08. Здатність проведення досліджень, уміння грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати, брати участь в аргументованій професійній дискусії.

ЗК09. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК10. Здатність бути критичним і самокритичним, визнавати та виправляти власні помилки.

ЗК11. Вміння працювати самостійно, проявляти добросовісність, дисциплінованість, пунктуальність та відповідальність, а також працювати у команді колег за фахом.

ЗК12. Здатність приймати неупереджені і мотивовані рішення, визначати інтереси і мотиви поведінки інших осіб, примирювати сторони з протилежними інтересами.

ЗК13. Цінування та повага різноманітності і мультикультурності.

ЗК.14. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ЗК.15. Здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

СК01. Знання основ теорії та філософії права, структури правничої професії та її ролі у суспільстві.

СК02. Знання історії права та державних інститутів.

СК03. Знання стандартів правничої професії.

СК04. Знання міжнародних стандартів прав людини.

СК05. Знання Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

СК10. Уміння застосувати знання у практичній діяльності при моделюванні правових ситуацій.

СК11. Здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти.

СК12. Здатність аналізувати правові проблеми та формувати правові позиції.

СК13. Здатність застосовувати юридичну аргументацію.

СК14. Здатність виявляти проблеми правового регулювання і пропонувати способи їх вирішення, включаючи подолання юридичної невизначеності.

СК15. Навички логічного, критичного і системного аналізу документів, розуміння їх правового характеру і значення.

СК17. Навички самостійної підготовки проектів актів правозастосування.

СК18. Здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній діяльності.

 У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен продемонструвати такі результати навчання:

Соціально- гуманітарна ерудованість:

ПР01. визначати вагомість та переконливість аргументів в оцінці заздалегідь невідомих умов та обставин;

ПР02. здійснювати синтез відповідних концепцій і доктринальних положень публічної політики у контексті аналізованої проблеми і демонструвати власне бачення шляхів її розв’язання;

ПР03. проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел;

ПР04. формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу відомої проблеми.

ПР05. давати короткий висновок щодо окремих проблем з достатньою обґрунтованістю;

ПР06. оцінювати недоліки і переваги аргументів, аналізуючи відому проблему.

Дослідницькі навички:

ПР07. узгоджувати план власного дослідження і самостійно формувати матеріали за визначеними джерелами;

ПР08. використовувати різноманітні інформаційні джерела для засвоєння складних питань з певної теми;

ПР09. самостійно визначати та формулювати ті питання, з яких потрібна допомога і діяти відповідно до рекомендацій.

Комунікація:

ПР10. вільно володіти письмовою та усною державною мовою, правильно вживаючи правничу термінологію;

ПР11. викладати матеріал з певної проблематики таким чином, щоб розкрити зміст основних питань;

ПР12. відтворювати зміст, демонструючи розуміння з основних професійних та суспільних тем.

Професійна самоорганізація та використання інформаційних технологій:

ПР13. належно використовувати цифрову і статистичну інформацію, отриману з першоджерел та вторинних джерел для своєї професійної діяльності;

ПР14. вільно використовувати для професійної діяльності доступні інформаційні технології і бази даних;

Праворозуміння:

ПР17. демонструвати знання і розуміння щодо визначення основних сучасних правових доктрин, цінностей та принципів функціонування національної правової системи;

ПР18. пояснювати природу та зміст основних правових інститутів та процедур національного права;

ПР19. демонструвати необхідні знання та розуміння суті та змісту основних правових інститутів та норм фундаментальних галузей права.

Правозастосування:

ПР20. застосовувати набуті знання у різних правових ситуаціях, виокремлювати юридично значущі факти і формувати обґрунтовані правові висновки;

ПР21. самостійно підготувати проекти необхідних актів застосування права відповідно до правового висновку зробленого у різних правових ситуаціях;

ПР22. надавати консультації щодо можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів у різних правових ситуаціях.