Інформація про курс

Мета вивчення дисципліни.

Навчальна дисципліна «Агроекологічний моніторинг» (АЕМ) забезпечує професійний розвиток здобувача вищої освіти та спрямована на формування додаткових компетенцій й теоретико-методологічних знань про методологію, методику, організацію проведення АЕМ.

Головною метою викладання курсу "АЕМ" є формування у студентів сучасного системного мислення та комплексу спеціальних знань про геоінформаційну систему моніторингу навколишнього природного середовища, так як екологічні наслідки антропогенної діяльності у географічній оболонці взагалі та географічному середовищі України зокрема набули значного негативного масштабу, що  потребує організації системи моніторингу з метою оптимізації антропогенної діяльності у процесі природокористування та охорони довкілля.

Вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами теоретичних та методичних основ з організації і функціонування системи моніторингу окремих компонентів навколишнього середовища на різних рівнях ієрархії цієї державної служби. Значну увагу приділяється вивчення системи моніторингу в АПК.

Курс розроблено таким чином, щоб надати студентам необхідні та обов’язкові знання про стан та проблеми ведення моніторингових спостережень за станом ґрунтів і земель. Подається інформація про становлення вчення про моніторингові дослідження і їхня роль для ґрунту. Розглядаються етапи формування моніторингу його структура її структура, особливості функціонування Висвітлюються роль людини, особливості взаємовідносин її з ґрунтами, вплив сільського господарства на ґрунти і ґрунтовий покрив, земельні ресурси загалом і наслідки цього впливу, проблеми деградації ґрунтів і земель загалом, питання охорони і збереження ґрунтів і земель, особливо тих що використовуються у сільському господарстві.

2.2. Завдання вивчення дисципліни

Завдання дисципліни:

·         сформувати у студентів усвідомлення необхідності і важливості агроекологічних моніторингових досліджень;

·         вивчення методологічних основ ведення АЕМ;

·         вивчення видів моніторингу і його складових;

·         оцінювання фактичного стану сільськогосподарських земель;

·         прогнозування змін стану агрофітоценозів і його оцінювання;

·         встановлення факторів і джерел забруднення агроценозів;

·         визначення обсягу антропогенної дії на агроценози.