Надзвичайна напруженість сучасного тренування створює додаткові труднощі, коли потрібно встановити оптимальний режим роботи і відпочинку, їх чергування у рамках структурних утворень тренувального процесу, забезпечити адекватні умови для повноцінного виконання спортсменом роботи різної спрямованості й ефективного перебігу спеціальних адаптаційних реакцій в організмі після неї, що помітно впливає на дієвість змагальної діяльності. Великі обсяги та інтенсивність тренувальних і особливо змагальних навантажень сучасного спорту призводять до поширення травматизму, що в свою чергу, негативно позначається на якості підготовки у різних видах спорту від 30 до 70 % спортсменів.
Це викликає нагальну потребу проведення досліджень з проблеми оптимізації тренувальних і змагальних навантажень для досягнення максимального тренувального і змагального ефекту. Така побудова процесу підготовки характеризується великими навантаженнями, обсягами та інтенсивністю тренувальної роботи і водночас створює умови для ефективного формування адаптаційних можливостей, а також забезпечує профілактику переадаптації, усуває ризик завдати шкоду здоров’ю спортсменів.
У фаховій підготовці вчителів фізичної культури та тренерів викладання курсу медико-фізіологічних основ програмування у спорті посідає важливе місце. Адже без знань і розумінь узгодженої роботи функціонування усіх систем людського тіла, скоординованими зв’язками усіх клітин та тканин під час фізичного навантаження, не можливо ефективно здійснювати навчальну і виховну роботи в школі, навчально-тренувальний процес у ДЮСШ, зокрема правильно дозувати фізичне навантаження учнів і спортсменів.
Фізична активність є особливим фізіологічним станом людини, при якому зусилля організму спрямовані на подолання фізичного опору навколишнього середовища. Під час занять спортом (якщо фізичне навантаження не перевищує фізіологічно допустиму) в організмі людини відбувається ряд адаптивних процесів, які допомагають людині пристосуватися до умов регулярного фізичного навантаження. Якщо ж ступінь фізичного навантаження набагато перевищує фізичний потенціал людини, можуть виникнути різні порушення здоров'я: перетренованність, хронічна втома, різні захворювання.
Медико-фізіологічні основи фізичного виховання та спорту мають тісні міжпредметні зв’язки з низкою інших біологічних дисциплін: спортивною медициною, фізіологією людини, фізіологією спорту, гігієною, лікувальною фізичною культурою, спортивним масажем, анатомією, біохімією спорту, психологією та педагогікою.
Метою даної дисципліни є формування у майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту визначеного рівня знань щодо змін функцій організму та механізмів їх регуляції під впливом спортивної діяльності у різних видах спорту та обґрунтувань практичних заходів з підвищення її ефективності на основі закономірностей функціонування організму людини та процесів його адаптації до фізичних навантажень.
- Викладач: Melnyk Svitlana