Предметом вивчення дисципліни «Основи академічного письма» є етика вищої школи, цінності, що лежать в основі її наукової та освітньої діяльності, принципи та правила взаємин у кожному навчальному закладі, у викладацьких колективах, у стосунках студентів.

У процесі навчання студенти мають з’ясувати, як академічна доброчесність  протидіє надмірній комерціалізації університетів, їх інтенсивній бюрократизації; як світова академічна спільнота розуміє академічну доброчесність, які механізми і процедури для її втілення вона розробила, яке місце в цьому займають декларації, хартії та кодекси академічної поведінки, яка система відносин між всіма членами освітнього співтовариства.

Курс «Основи академічного письма» допоможе студентам опанувати особливості наукового стилю; здобути практичні навички усного і писемного наукового мовлення, ознайомитись із поняттями «наукове мислення», «наукове мовлення», навчитись працювати з фаховими текстами, самостійно шукати  й опрацьовувати джерела, отримувати досвід виконання як індивідуальних завдань, так і групових проектів; дозволяє їм виявити власні аналітичні, критичні та творчі здібності.


Формування у здобувачів вищої освіти системних знань з теоретичних основ функціонування та практичних аспектів побудови первинних і вторинних джерел електроживлення, а також у частині схемотехнічного та структурного синтезу базових вузлів електроживлення систем зв’язку, які забезпечили б можливість використовувати їх в процесі виробничої діяльності; сформувати навички проведення експериментальних досліджень з метою виявлення електротехнічних характеристик досліджуваного об’єкту та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, отриманих за допомогою експериментальних методів дослідження.

Після завершення вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

- принципи побудови й функціонування систем електроживлення засобів телекомунікацій;

- поняття, засади, ідеї, конструкції й можливості, знання основних технічних характеристик, основ інженерного розрахунку пристроїв та систем електроживлення засобів телекомунікацій та їх функціональних вузлів (трансформаторів, схем випрямляння і згладжувальних фільтрів);

-     основні властивості компонентної бази для забезпечення якості та надійності функціонування електроживлення телекомунікаційних та радіотехнічних систем і пристроїв;

-     організацію електропостачання підприємств телекомунікації, основні параметри й вимоги до джерел електропостачання;

- експлуатаційні характеристики, основні напрямки та перспективи розвитку електроживильних систем зв’язку.

вміти:

- аналізувати, аргументувати, приймати рішення при розв’язанні спеціалізованих задач з електроживлення систем зв’язку, які характеризуються комплексністю та неповною визначеністю умов;

- пояснювати результати, отримані в результаті проведення вимірювань, в термінах їх значущості та пов’язувати їх з відповідною теорією;

- аналізувати та виконувати оцінку ефективності методів проектування систем електроживлення телекомунікаційних та радіотехнічних систем;

- застосовувати результати особистого пошуку та аналізу інформації для розв’язання якісних і кількісних задач подібного характеру в інформаційно-комунікаційних мережах, телекомунікаційних і радіотехнічних системах;

- застосовувати міжособистісні навички для взаємодії з іншими людьми та залучення їх до командної роботи;

- знаходити, оцінювати і використовувати інформацію з різних джерел, необхідну для розв’язання професійних завдань, включаючи відтворення інформації через електронний пошук;

- здійснювати стандартні випробування електромереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем на відповідність вимогам нормативних документів;

- контролювати технічний стан систем електроживлення телекомунікаційних і радіотехнічних систем у процесі їх технічної експлуатації з метою виявлення погіршення якості функціонування чи відмов.


Основи програмування

Предметом вивчення дисципліни основи програмування є оволодіння основами структурного програмування в середовищах С/С++ які є на сьогодні високодосконалими інструментами створення прикладних програм. З появою операційної системи Windows принципово змінились основні засади створення програм, які сьогодні мають удосконалений і сучасний графічний інтерфейс; можливості приєднання та використання стандартних функцій Windows та інших операційних систем, підтримувати роботу у локальних мережах, обмінюватись даними з іншими програмами в процесі виконання. Безпосередньо програмування у Windows можливе із застосуванням принципів об'єктно-орієнтовного програмування реалізованого на базі описаних вище програмних підходів і понять, що можуть бути відтворені у програмних середовищах С\С++.

Метою викладання дисципліни є надання студентам знань, умінь і навичок структурного та об’єктно-орієнтовного програмування в вищезгаданих середовищах. Студент повинен засвоїти сучасні методи програмування з підтримки операційної системи Windows, вміти використовувати середовище С та Воrland C++ для розробки прикладних програм.

Завдання. В результаті вивчення курсу студенти повинні вміти конфігурувати і розробляти структурні прикладні програми за допомогою засобів комп’ютерної техніки з підтримки Windows у середовищі С/С++ та навчитись розробляти і застосовувати їх ресурсні можливості.

Завдання, які передбачається вирішити під час викладання дисципліни „Основи програмування”:

·       Володіти основами програмування С/С++;

·       Визначати для вирішення задачі технологію програмування, мову, систему програмування, інструментальне середовище;

·       Здійснювати функціональну та об’єктну декомпозицію програми відповідно до обраної технології програмування;

·       Виконувати розробку коду програми;

·       Виправляти синтаксичні та семантичні помилки та рефакторинг коду (налагоджувати та тестувати програму);

·       Володіти методами та технологіями об'єктно-орієнтованого програмування;

·       Програмувати динамічні структури даних;

·       Обробляти виключення;

·       Вміти практично використовувати можливості мови програмування для розв’язання поставлених прикладних задач.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

-                              знати основні принципи об’єктно-орієнтованого програмування в середовищі Borland С/С++;

-                              методологію розробки прикладних програм для Windows;

-          застосування файлів та ресурсів програмного середовища;

-          призначення окремих складових і їх властивості та меню програмного середовища;

-          налаштування середовища;

-          здійснення окремих дій та можливості компілятора;

-          принципи налагодження програмних продуктів та відслідковування параметрів;

-          підходи застосування основних бібліотечних ресурсів;

-          програмні представлення окремих об’єктів та принципи об’єктно-орієнтовного програмування;

-          алгоритми розв’язання задач прикладного характеру;

-          підходи створення блок-схем до поставлених задач;

-          концепцію застосування файлів та функцій інших користувачів;

-          концепцію застосування об’єктних модулів та файлів виконання;

-          правила використання ANCI-стандарту;

-          можливості експорту функцій з мови С та АСЕМБЛЕР в Borland С++;

-          теорію класового програмування;

-          основні теоретичні підходи зв’язування класових функцій: інкапсуляції, наслідування та поліморфізму;

-          особливості перевантаження та використання класових функцій;

-                              основні підходи щодо економії пам’яті та ресурсів при створенні прикладних програм.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

-        володіти основами програмування;

-        визначати для вирішення задачі технологію програмування, мову, систему програмування, інструментальне середовище;

-        здійснювати функціональну та об’єктну декомпозицію програми відповідно до обраної технології програмування;

-        виконувати розробку коду програми;

-        виправляти синтаксичні та семантичні помилки та рефакторинг коду (налагоджувати та тестувати програму);

-        володіти методами та технологіями об'єктно-орієнтованого програмування;

-        програмувати динамічні структури даних;

-                        обробляти виключення;

-                              розробляти структурні прикладні програми за допомогою засобів комп’ютерної техніки;

-                              розробляти у середовищі С++ сучасні програми для операційної системи Windows;

-                              реалізовувати принципи об’єктно-орієнтованого програмування в середовищі Borland С/С++;

-                              застосовувати методологію розробки прикладних програм для Windows;

-                              застосувати файли та ресурси програмного середовища;

-          використовувати окремі складові і їх властивості та меню програмного середовища при особливих підходах створення програм-додатків;

-          налаштувати середовище;

-          здійснювати окремі особливі дії та застосовувати можливості компілятора;

-          налагоджувати програмні продукти та відслідковувати важливі параметри компіляції;

-          застосовувати основні бібліотечні ресурси;

-          створювати програмні представлення окремих об’єктів та практично втілювати принципи об’єктно-орієнтовного програмування;

-          розуміти та реалізовувати алгоритми розв’язання геометричних задач за спеціалізацією;

-          створювати блок-схеми до поставлених задач;

-          застосовувати файли та функції інших користувачів;

-          застосовувати об’єктні модулі та файли виконання в додатках;

-          дотримуватись правил використання ANCI-стандарту;

-          використовувати експорт функцій з мови С та АСЕМБЛЕР в Borland С++;

-          застосовувати теорію класового програмування;

-          реалізовувати основні теоретичні підходи зв’язування класових функцій: інкапсуляції, наслідування та поліморфізму;

-          перевантажувати класові функції та застосовувати їх;

-                              дотримуватись основних підходів щодо економії пам’яті та ресурсів при створенні прикладних програм.


                Метою даного курсу є ознайомлення студентів з теорією основних електромагнітних явищ, з основними закономірностями поширення електромагнітних хвиль у різних середовищах, та на межі розділу середовищ.

                У даному курсі вивчення електромагнітних явищ обмежено класичною теорією поля, яка не враховує мікроскопічні швидкозмінні  електромагнітні поля, створені в атомах і у просторі між ними, а натомість розглядає усереднені поля, які можна досліджувати експериментально.

                Представленим математичним апаратом електродинаміки показано фізичні наслідки, що випливають з рівнянь Максвела, а також застосування їх до конкретних пристроїв, що використовуються у техніці зв’язку.

                 Даний курс створений для студентів спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка» і вимагає від студентів знань з вищої математики та розділів загального курсу фізики: «Постійний електричний струм», «Електромагнетизм», «Електромагнітні коливання та хвилі».

                  Курс «Технічна електродинаміка» є логічним продовженням таких курсів, як: «Теорія електричних кіл», «Електрорадіоматеріали», «Теорія електричних кіл та сигналів», «Теорія електричного зв’язку» та ін.

 Даний курс підготовлено на основі: 

1) А.С. Андрущак,  З.Ю. Готра, О.С. Кушнір Прикладна електродинаміка інформаційних систем: навчальний посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 304 с.; 

2) В.С. Черенков, А.М. Иваницкий Техническая электродинамика: Конспект лекций. – Одесса: ОНАЗ им.А.С. Попова, 2006. – 160 с.; 

3) М.В. Дудик, Ю.В. Діхтяренко Електродинаміка: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів фізико-математичних спеціальностей. – Умань: ПП «Жовтий», 2015. – 120 с.