«ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ СУШІННЯ РОСЛИННИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАТЕРІАЛІВ»

Мета і завдання дисципліни «Енергозберігаючі технології сушіння рослинних сільськогосподарських матеріалів»

 Мета вивчення дисципліни

          Мета дисципліни - ознайомлення з інноваціями в сфері післязбиральної обробки сільськогосподарських матеріалів, зокрема сушіння, вивчення методів розробки технологій формування механічних систем інтенсифікації процесу залежно від фізико-механіччних властивостей матеріалів, що піддаються сушінню, моделювання процесів сушіння та обґрунтування інженерних технологій енергозбереження у сільському господарстві.

  Завдання вивчення дисципліни

            Завдання курсу полягає в тому, щоб дати знання по впровадженню інновацій у виробництві продукції агросектору, зокрема сільському господарстві, спрямованих на вдосконалення існуючих і створення нових технічних рішень. В результаті вивчення здобувач освіти повинен розробляти методи і засоби енергозберігаючої технології сушіння рослинних матеріалів, застосовувати відомі математичні моделі та вдосконалювати їх, ґрунтуючись на дослідження властивостей рослинного матеріалу та відомих теорій сушіння Навчитися застосовувати на практиці сучасні інноваційні технології в АПК, що застосовуються  у післязбиральній обробці продукції сільського господарства.


1 Мета вивчення дисципліни

Розширення та поглиблення теоретичних знань аспірантів із математичного моделювання в техніці та технологіях, набуття практичних навичок застосування методик математичного та комп’ютерного моделювання.

2 Завдання вивчення дисципліни

Одержати систематичні теоретичні знання з математичного моделювання; поглибити знання щодо оптимізації технічних та технологічних рішень; навчитися складати та розв’язувати інженерні та технологічні задачі; навчитися користуватися сучасними комп’ютерними технологіями для розв’язання задач математичного моделювання.

3 Найменування та опис компетентностей, формування яких забезпечує вивчення дисципліни

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі машинобудування, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, оволодіння методологією наукової та науково-педагогічної діяльності, проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Загальні компетентності

1. Здатність до абстрактного мислення, генерування ідей, їх аналізу та синтезу для формування системного наукового світогляду та професійної етики.

2. Здатність застосовувати набуті знання та навички у науково-педагогічній та практичній діяльності.

3. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницько-інноваційного характеру, приймати обґрунтовані рішення.

Фахова компетентність

Здатність побудови та дослідження математичних моделей робочих процесів, а також розв’язання інженерних задач оптимізації параметрів машин і робочих процесів із використанням математичних методів та методів комп’ютерного моделювання.

4 Результати навчання

1. Генерувати власні ідеї, приймати обґрунтовані рішення, розуміти та визначати мету власного наукового дослідження.

2. Застосовувати набуті знання та навички у науково-педагогічній та практичній діяльності.

3. Вміти розробляти і досліджувати математичні моделі робочих процесів, а також розв’язувати інженерні задачі з оптимізації параметрів машин і робочих процесів.

Мета вивчення дисципліни. Ознайомити здобувачів вищої освіти  з числовими методами, що використовуються для  побудови аналітично-числових розв’язків різних класів, які описують статичні та динамічні процеси у елементах конструкцій.

Завдання вивчення дисципліни. Ознайомити здобувачів вищої освіти з різними числовими методами, що використовуються для наукових досліджень. Сформувати уявлення про область використання цих методів для побудови розв’язків та числового аналізу деяких класів статичних та динамічних задач.

 Опис компетентностей, формування котрих забезпечує вивчення дисципліни.

 Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі машинобудування, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, оволодіння методологією наукової та науково-педагогічної діяльності, проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

 Загальні компетентності.  ЗК 2. Здатність застосовувати набуті знання та навички у науково-педагогічній та практичній діяльності 

Спеціальні (фахові) компетентності. СК 7.Здатність побудови та дослідження математичних моделей робочих процесів, а також розв’язання інженерних задач оптимізації параметрів машин і робочих процесів із використанням математичних методів та методів комп’ютерного моделювання.  

Результати навчання. Після завершення вивчення дисципліни здобувач повинен знати числові методи прикладної математики та особливості їх застосування.  Після завершення вивчення дисципліни здобувач повинен вміти використовувати числові методи до побудови розв’язків певних класів статичних та динамічних задач.

Програмні результати навчання.  ПРН 15. Застосовувати набуті знання та навички у науково-педагогічній та практичній діяльності. ПРН 16. Вміти розробляти і досліджувати математичні моделі робочих процесів, а також розв’язувати інженерні задачі з оптимізації параметрів машин і робочих процесів.


Мета і завдання дисципліни "Філософія науки"

Розглянути феномен науки та особливості науково-пізнавальної діяльності. Розкрити сутність методології наукових досліджень, формування методологічної культури, ознайомлення з вітчизняною та зарубіжною методологією та організацією наукової діяльності.

Ознайомити слухачів курсу з центральними напрямами та основною проблематикою філософії науки, її понятійним апаратом; систематизувати знання щодо історико-філософського контексту філософії науки як розділу філософії; проаналізувати особливості філософії науки як міждисциплінарної галузі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач третього (освітньо-наукового) рівня повинен:

знати:

  • основні історичні етапи становлення науково-пізнавальної діяльності людства, головні напрями і основні поняття філософії науки;

  • структуру і функції сучасного наукового знання і тенденції його розвитку;

  • основні форми і методи наукового пізнання, особливості їх використання у наукових дослідження методологію наукового пізнання;

  • глобальні тенденції зміни наукової картини світу;

  • світоглядні, методологічні та філософські основи сучасного наукового знання.

вміти:

  • аналізувати особливості основних напрямів філософії науки;

  • орієнтуватися в складних філософських питаннях сучасної науки і способах їх вирішення;

  • застосовувати отримані знання в процесі наукових досліджень;

  • передбачати та аналізувати з етичної точки зору наслідки наукової діяльності, обґрунтовувати і відстоювати пріоритет етичних цінностей.


  • Метою вивчення дисципліни є розширення та поглиблення знань аспірантів з питань тенденцій розвитку техніки та технологій для АПК, сучасних методології проектування технологій вирощування сільськогосподарських культур з врахуванням особливостей виробництва сільськогосподарських культур в Україні та зміни кліматичних умов і техніки для агропромислового комплексу, на основі базових знань з теорії інтегрованих генеративних технологій і методів обґрунтування інноваційних технологій, параметрів і режимів роботи робочих органів сільськогосподарських машин при взаємодії з ґрунтовим і рослинним середовищем. Засвоєння базових напрямків розвитку техніки і технологій у тваринницькій галузі, ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки; ознайомлення з методами синтезу машин для механізації та автоматизації нових технологічних процесів.
  • Завдання при вивченні дисципліни полягають у формуванні студентів основ, які характеризують інноваційні технології у сільськогосподарському виробництві та забезпечують умови функціонування галузі; володінні методологією проектування основних конструкторських елементів обладнання, яке використовується АПК; вивченні методів обґрунтування інноваційних технологій, параметрів і режимів роботи робочих органів сільськогосподарських машин при взаємодії з ґрунтовим і рослинним середовищем і тваринницькій галуззі.

  • Інтегральна компетентність ІК. Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі машинобудування, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, оволодіння методологією наукової та науково-педагогічної діяльності, проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
  • Загальні компетентності ЗК
  • ЗК - 2. Здатність застосовувати набуті знання та навички у науково-педагогічній та практичній діяльності.
  • ЗК - 4. Здатність до безперервного саморозвитку та самовдосконалення.
  • Фахові компетентності спеціальності СК
  • СК – 4. Здатність вільно спілкуватися з питань, що стосуються сфери наукових та експертних знань, з колегами, широкою науковою спільнотою, суспільством у цілому.
  • СК – 8. Здатність збирати і аналізувати науково-технічну інформацію, враховувати сучасні тенденції розвитку техніки та технологій АПК, а також використовувати досягнення науки, техніки та технології в професійній діяльності.
  • Програмні результати ПРН.

  • ПРН – 2. Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері галузевого машинобудування, зрозуміло і недвозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію до фахівців і нефахівців.
  • ПРН – 3. Відшуковувати, систематизувати та аналізувати науково-технічну інформацію з різних джерел для вирішення професійних та наукових завдань.
  • ПРН – 4. Використовувати досягнення науки, техніки та технології, зокрема в сфері АПК, в професійній діяльності.
  • ПРН – 9. Приймати обґрунтовані рішення та нести за них відповідальність, саморозвиватися та самоудосконалюватися, а також оцінювати соціальну значимість результатів своєї діяльності.
  • ПРН – 15. Застосовувати набуті знання та навички у науково-педагогічній та практичній діяльності.
  • Після завершення вивчення дисципліни аспірант повинен:
  • Знати:
  • - методи аналізу конструктивних особливостей новітньої сільськогосподарської техніки;
  • - основні складові операції сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, догляду за тваринами, ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки;
  • - методи синтезу машин для механізації та автоматизації нових технологічних процесів;
  • - основні терміни та поняття, відомості про вихідні дані на проектування інноваційних технологій;
  • - теорію розрахунку економічної ефективності реалізації технологій з врахуванням експлуатації нової техніки, прийоми прийняття інженерних рішень;
  • - сучасний стан вітчизняних виробництв сільськогосподарської техніки;
  • вміти:
  • - визначати необхідні умови для проектування інноваційних технологій і технічних засобів для їх реалізації;
  • - враховувати фактори, що впливають на ефективність виконання технологічних операцій робочих органів;
  • - встановлювати вплив машин сільськогосподарського призначення на оточуюче середовище;
  • - володіти прийомами забезпечення безпеки у сфері агропромислового виробництва.
  • - розробляти компонувальні, кінематичні, гідравлічні та електричні схеми сільськогосподарських машин за рекламною інформацією фірм-виробників;
  • - будувати структурно-логічні схеми сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, догляду за тваринами, ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки;
  • - синтезувати вузли машин для механізації та автоматизації нових технологічних процесів.

 Мета вивчення дисципліни "Іноземна мова за професійним спрямуванням":

практична: формування у здобувачів загальних та професійно орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетенції (лінгвістичної, соціолінгвістичної і прагматичної) для забезпечення їхнього ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі;

Програма курсу «Іноземна мова за професійним спрямуванням (англійська)» ставить завданням досягнення здобувачам рівнів мовної компетенції, що відповідають міжнародним стандартам, викладеним у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти та в Національній програми з англійської мови для професійного спілкування:

 За вимогами Національної програми, доктор філософії (PhD) має досягати рівня В2+.

освітня: формування у здобувачів загальних компетенцій (декларативні знання, вміння та навички, компетенцію існування та вміння вчитися), сприяння розвитку здібностей до самооцінки та здатності до самостійного навчання;

пізнавальна: залучення здобувачів до таких академічних видів діяльності, які активізують і далі розвивають увесь спектр їхніх пізнавальних здібностей;

розвиваюча: допомога здобувачам у формуванні загальних компетенцій з метою розвитку їх особистої мотивації, зміцнення впевненості здобувачів як користувачів мови, а також їх позитивного ставлення до вивчення мови;

соціальна: сприяння становленню критичного самоусвідомлення та вмінь спілкуватися і робити вагомий внесок у міжнародне середовище, що постійно змінюється;

соціокультурна: досягання широкого розуміння важливих і різнопланових міжнародних соціокультурних проблем, для того щоб діяти належним чином у культурному розмаїтті професійних та академічних ситуацій.

 Завдання вивчення дисципліни

набуття навичок практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої професійними потребами; одержування новітньої фахової інформації з іноземних джерел;

користування усним монологічним та діалогічним мовленням у межах побутової, суспільно-політичної та фахової тематики;

переклад з іноземної мови на рідну текстів загальнонаукового та фахового характеру;

реферування та анотування суспільно-політичної та фахової літератури рідною та англійською мовами.

 


Мета вивчення дисципліни «Управління науковими та інноваційними проєктами» полягає у формуванні знань та навичок з організації та управління науковими та інноваційними проектами, оволодінні методичним інструментарієм підготовки проектних пропозицій та грантових заявок; залучення джерел їх фінансування; формування міждисциплінарних проектних команд; здійснення ефективного проектного менеджменту та сприяння академічній мобільності науковців. 

Предметом вивчення є теорія, методи та прикладні інструменти проведення наукових досліджень та формування і реалізації інноваційних проєктів. 

Завданням вивчення дисципліни «Управління науковими та інноваційними проєктами» є :

–     формування цілісних знань та професійних практик у здобувачів ступеня PhD необхідних для управління науковими та інноваційними проєктами шляхом отримання програмних компетентностей дослідницько-інноваційної та проєктної діяльності;

–     оволодіння ними методичним інструментарієм розробки, фінансування та виконання наукових і інноваційних проєктів, програм та грантів;

–      використання комплексу знань з менеджменту наукових та інноваційних проєктів для створення сприятливих умов творчої професійної діяльності.