Як навчальна дисципліна, «Іноземна мова за професійним спрямуванням» забезпечує формуванням

у студентів загальних та професійно орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетентнцій (лінгвістичної, соціолінгвістичної і прагматичної) для забезпечення їхнього ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі. Основним  завданням курсу є досягнення студентом рівнів мовної компетенції, що відповідають міжнародним стандартам, викладеним у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти та в Національній програми з англійської мови для професійного спілкування.

По завершенню вивчення дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням » студенти зможуть:

-          спілкуватись в усній та письмовій формі іноземною мовою у професійній діяльності;

-          одержувати новітню фахову інформацію з іноземних джерел;

 користуватися усним монологічним та діалогічним мовленням у межах побутової, суспільно-політичної, загальнотехнічної та фахової тематики;

перекладати з іноземної мови на рідну тексти  загальнотехнічного  характеру;

-          реферувати та анотувати суспільно-політичні  та загальнотехнічні тексти рідною та англійською мовами;

-          визначати та планувати можливості особистого професійного розвитку;

-          демонструвати базові навички креативного та критичного мислення у дослідженнях та професійному спілкуванні;

-          виявляти навички самостійної роботи, гнучкого мислення, відкритості до нових знань.

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з чотирьох навчальних модулів, а саме:

-          навчального модуля № 1 «Computer System». 

-          навчального модуля № 2 «The Structure of a Computer».

-          навчального модуля № 3 «Computer Software».

-          навчального модуля № 4 «Surfing the Net».

 

Кожен з модулів є логічно завершеною, відносно самостійною, цілісною частиною навчального плану, засвоєння якого передбачає проведення модульної контрольної роботи та аналіз результатів її виконання. 


Мета викладання навчальної дисципліни «Корпоративні портали та інтелектуальні технології в Internet» – сформувaти у студентів фундaментальні знання з теорії та практики проектування, створення та функціонування корпоративних інформаційних систем та відповідні професійні компетенції.


Як навчальна дисципліна, «Іноземна мова за професійним спрямуванням» забезпечує формуванням у студентів загальних та професійно орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетентнцій (лінгвістичної, соціолінгвістичної і прагматичної) для забезпечення їхнього ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі. Основним  завданням курсу є досягнення студентом рівнів мовної компетенції, що відповідають міжнародним стандартам, викладеним у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти та в Національній програми з англійської мови для професійного спілкування.

По завершенню вивчення дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» студенти зможуть:

-         спілкуватись в усній та письмовій формі іноземною мовою у професійній діяльності;

-         одержувати новітню фахову інформацію з іноземних джерел;

 користуватися усним монологічним та діалогічним мовленням у межах побутової, суспільно-політичної, загальнотехнічної та фахової тематики;

перекладати з іноземної мови на рідну тексти  загальнотехнічного  характеру;

-         реферувати та анотувати суспільно-політичні  та загальнотехнічні тексти рідною та англійською мовами;

-         визначати та планувати можливості особистого професійного розвитку;

-         демонструвати базові навички креативного та критичного мислення у дослідженнях та професійному спілкуванні;

-         виявляти навички самостійної роботи, гнучкого мислення, відкритості до нових знань.

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з чотирьох навчальних модулів, а саме:

-         навчального модуля № 1 «Out and about»

-         навчального модуля № 2 «Earth watch»

-         навчального модуля № 3 «Body talk»

-         навчального модуля № 4 «On the go»

Кожен з модулів є логічно завершеною, відносно самостійною, цілісною частиною навчального плану, засвоєння якого передбачає проведення модульної контрольної роботи та аналіз результатів її виконання. 

 


Метою викладання дисципліни «Фінансова грамотність» є навчити правильно розпоряджатися власними та позиченими коштами, захищатись від ризиків, приймати зважені інвестиційні рішення, аналізувати сферу особистих та публічних фінансів.

Дана дисципліна спрямована на допомогу:

– в отриманні прикладних знань із фінансової сфери;

– у грамотному розпорядженні сімейним бюджетом;

– у відкритті власної справи;

– при пошуку та аналізі інформації щодо особистої фінансової безпеки;

– в прийнятті рішення про доцільність отримання кредитів;

– в прийнятті рішення про доцільність депозитних вкладів;

– у виявленні ознак шахрайства на фінансовому ринку;

– у прийнятті економічно доцільних інвестиційних рішень;

– при прийнятті комплексу вигідних фінансових рішень.


Як навчальна дисципліна, «Іноземна мова» забезпечує формування у студентів загальних та професійно орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетентнцій (лінгвістичної, соціолінгвістичної і прагматичної) для забезпечення їхнього ефективного спілкування в побутовому, академічному та професійному середовищі. Основним  завданням курсу є досягнення студентом рівнів мовної компетенції, що відповідають міжнародним стандартам, викладеним у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти та в Національній програми з англійської мови для професійного спілкування.

По завершенню вивчення дисципліни «Іноземна мова» студенти зможуть:

-          спілкуватись в усній та письмовій формі іноземною мовою;

-          одержувати новітню фахову інформацію з іноземних джерел;

 користуватися усним монологічним та діалогічним мовленням у межах побутової, суспільно-політичної, загальнотехнічної та фахової тематики;

-          виявляти навички самостійної роботи, гнучкого мислення, відкритості до нових знань.


Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Основні завдання навчальної дисципліни «Охорона праці та безпека життєдіяльності»:

– навчити майбутніх бакалаврів володіти сукупністю загальних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності та охорони праці згідно вимог напряму підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій;

– привити студентам вміння оцінювати небезпеки;

– освоїти загальні вимоги безпеки до виробничих процесів;

– навчити виявляти джерела небезпечних та шкідливих виробничих факторів та їх вплив на здоров’я людини;

– навчити основам електро- та пожежної безпеки;

– привити студентам вміння до вирішення професійних задач діяльності, пов’язаних з створенням належних. безпечних та здорових умов праці, забезпеченням життя, здоров’я і працездатності під час роботи.

Дисципліна «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в професійній освіті, що передбачає застосування певних теорій і методів інженерної та педагогічної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності

ЗК-1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-8. Здатність працювати в команді.

ЗК-12. Здатність до аналізу сучасних тенденцій розвитку політичного життя, сутності явищ та політичних процесів в суспільстві.

ЗК-14. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК-16. Здатність виявляти ініціативу та підприємливість.

ЗК-17. Здатність до математичного та логічного мислення, використання у професійній діяльності основних положень, методів, принципів фундаментальних та прикладних наук.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

СК-8. Здатність упроваджувати ефективні методи організації праці відповідно до вимог безпеки життєдіяльності та охорони і гігієни праці.

СК-18. Здатність до швидкого включення у взаємодію з іншими суб’єктами виробничого або освітнього процесів, налагодження зв’язків у трудовому і учнівському колективах, а також конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій, володіння методами саморегуляції емоційного стану.

СК-22. Здатність проектувати діяльність людини в системах «людинатехніка-середовище», забезпечувати взаємне пристосування людини йтехніки на інформаційному, енергетичному й речовинному рівнях,оцінювати ефективність ергономічних рішень.

 

3. Очікувані результати навчання

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен 

знати:

ПР-11.Знатиоснови психології, педагогіки, філософії, а також фундаментальних і прикладних наук на рівні, необхідному для досягнення програмних результатів освітньої діяльності.

ПР-35. Знати основиі розуміти принципи функціонування технологічного обладнання та устаткування освітньої галузі, дидактичні можливості сучасних засобів технічного супроводу навчального процесу.

вміти:

ПР-3. Вміти опрацьовувати й відтворювати інформацію, документувати, обґрунтовувати та презентувати результати предметної області державною та іноземною мовами.

ПР-15.Вмітивиконувати розрахунки, що відносяться до сфери професійної діяльності, аналізувати та оцінювати ризики, проблеми у професійній діяльності й обирати ефективні шляхи їх вирішення.

ПР-27.Умітиобирати і застосовувати необхідне устаткування, інструменти та методи для вирішення типових складних завдань у галузі інформаційних технологій; використовувати ефективні підходи щодо проектування та експлуатації інформаційних систем.

ПР-37. Ефективно використовувати документаційне забезпечення управлінської діяльності освітньої та виробничої сфери, знати особливості складання та оформлення документації на основі чинних державних та міжнародних стандартів засобами комп’ютерної техніки.

ПР-38. Застосовувати міжнародні та національні стандарти і практики в професійній діяльності.

володіти:

ПР-7. Інформацією чинних нормативно-правових документів, законодавства,

галузевих стандартів професійної діяльності в установах, на виробництвах, організаціях сфери інформаційних технологій.

ПР-23.Володіти методами і засобами підтримки командної роботи, планування та ефективної організації праці, безперервного контролю якості результатів роботи, соціальної комунікації.

 

 

    


Метою вивчення дисципліни «Адміністрування комп’ютерних систем та мереж» є: формування знань, що дозволяють застосовувати сучасні технології в комп’ютерних системах на етапах від проектування до експлуатації, узагальнення теоретичних знань на конкретних прикладах середовищ систем і сервісів, формування у студентів спеціальних знань у галузі управління сучасними системами і створення програмного забезпечення.  


Метою навчальної дисципліни «Електронна комерція» є освоєння студентом комплексу теоретичних знань і практичних умінь з ведення електронного бізнесу.

Об’єктом навчальної дисципліни «Електронна комерція» є засоби і можливості ведення бізнесу використовуючи всесвітню мережу Інтернет

Предметом навчальної дисципліни «Електронна комерція» є вивчення особливостей і місця електронної комерції в інформаційному секторі економіки, зокрема: основні способи ведення електронної комерції, системи платежів, маркетинг та реклама у глобальній мережі, способи захисту інформації в Інтернет, правові аспекти ведення бізнесу в Інтернет

 

Компетентності та заплановані результати навчання

Дисципліна «Електронна комерція» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

Загальні компетентності

Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

Здатність до організації та планування.

Здатність працювати в команді.

Здатність керувати навчальними/розвивальними проектами.

Здатність до підбору, використання та адаптації відповідного програмного забезпечення проектування виробничих процесів галузі інформаційних технологій.


1.                       Мета, завдання та компетентності навчальної дисципліни

 

Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є ознайомлення студентів із сутністю філософії як науки і форми суспільної свідомості в її історичному розвитку, місцем та роллю філософії в розвитку філософської думки в Україні, її місцем в загальному розвитку історії філософії і сучасного світового процесу, засвоєння  студентами  широкого  кола  філософських проблем, формування гуманістично-орієнтованого світогляду.

 

Основні завдання навчальної дисципліни «Філософія»:

–        вивчення основ філософської культури,

–        формування необхідних методологічних принципів та навичок аналізу предметів та явищ реального світу, і насамперед соціально-економічних.

–        набуття навичок, що формують вправність мислення, розвиненість рефлексії, здатність до інтелектуальної комунікації, мовно-текстологічну здатність та особисту ціннісно-вольову налаштованість;

 

Компетентності та заплановані результати навчання

Дисципліна «Філософія» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

 

Інтегральна компетентність

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі філософії та гуманітаристики або у процесі навчання, що передбачає застосування філософських теорій та методів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

 

Загальні компетентності

1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

9. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

10. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

16. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

 

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності

1. Здатність аналізувати суспільні процеси пов’язані з соціальним розвитком держави.

13. Здатність дотримуватися етичних принципів та стандартів у професійній діяльності.

14. Здатність до генерування нових ідей та креативності у професійній сфері;

 

2.      Очікувані результати навчання

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен 

знати:

2. Ідентифікувати причинно-наслідкові зв’язки розвитку суспільства та прояви соціально-економічних проблем у різних категорій населення.

3. Застосовувати методи збору інформації: аналіз документів, опитування та спостереження.

9. Виявляти готовність до взаємодії з колегами по роботі, приймати управлінські рішення в організації роботи виконавців.

10. Визначати умови соціально-економічної підтримки різних категорій населення.

 

вміти:

11. Визначати соціальні проблеми та потреби і причини їх виникнення, тенденції розвитку, наслідки, соціальний стан певних категорій населення; 19. Ефективно працювати як індивідуально, так і у складі міждисциплінарної команди фахівців;

18. Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички у ході надання соціальної допомоги;

 

володіти:

20. Демонструвати уміння креативно вирішувати проблеми та приймати інноваційні рішення, мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей.

Програма навчальної дисципліни

 

МОДУЛЬ 1.

Змістовий модуль 1. Історія розвитку філософської думки

 

Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції

Сучасні уявлення про філософію, її особливості. Концепції походження філософії. Поняття світогляду та його історичні типи: міфологія, релігія, філософія, наука. Структура філософії та її методи. Функції філософії.

 

Тема 2. Філософські уявлення Стародавнього Сходу

Передумови історичного розвитку філософії. Особливості та відмінності східного та західного типів культури та філософствування. Давньоіндійські філософсько-релігійні системи (буддизм, джайнізм) та філософські школи (санкх’я, ньяя, йога, міманса, веданта, вайшешика, чарвака-локаята). Філософська та соціально-політична проблематика у творчості мислителів Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм).

 

Тема 3. Філософська думка епохи античності

Характер і особливості давньогрецької філософії. Основні етапи її розвитку. Перші філософські школи стародавньої Греції (мілетська, піфагорейська, елеатська, атомізм Левкіппа та Демокріта). Антропологічна проблематика у філософії Сократа. Система об’єктивного ідеалізму Платона. Метафізика Аристотеля. Філософія епохи еллінізму.

 

Тема 4. Філософська думка епохи середньовіччя та Відродження

Середньовічна філософія як зріз двох традицій: християнського одкровення і античної філософії. Західна та східна патристика 11–V ст. н.е. Концептуальний зміст схоластичної філософії. Номіналізм і реалізм. Фома Аквінський – систематизатор середньовічної схоластики. Особливості, основна тематика та представники арабомовної філософії середньовіччя.

Гуманізм епохи Відродження та проблема людської індивідуальності. Натурфілософія та пантеїзм доби Відродження. Соціально-політичні ідеї у творчості мислителів Відродження.

 

Тема 5. Філософія Нового часу та європейського Просвітництва

Наукова революція XVII ст. і проблема методу пізнання (Ф.Бекон, Р.Декарт). Вчення про субстанцію у філософії Нового часу. Соціально-філософські ідеї у творчості мислителів Нового часу (Г.Гроцій, Т.Гоббс, Дж.Локк, Дж.Уінстенлі, Дж.Мільтон). Загальна характеристика філософії європейського Просвітництва та її особливості. Проблема людини та суспільства у філософії Просвітництва (Вольтер, Д.Дідро, Ж.-Ж.Руссо, Ш.Монтеск’є та ін.).

 

Тема 6. Німецька класична філософія

Соціально-економічні та культурно-історичні витоки німецької класичної філософії. Агностицизм і апріоризм І.Канта. Суб’єктивний ідеалізм Й.Фіхте та філософія тотожності Ф.Шеллінга. Діалектичний метод Г.Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Соціально-практична спрямованість марксистської філософії.

 

 

 

Тема 7. Некласична філософія ХІХ – ХХ ст.

Ірраціоналізм та „філософія життя” (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, В.Дільтей). Філософія позитивізму, неопозитивізму і постпозитивізму (О.Конт, Г.Спенсер, Дж.Мілль, Л.Вітгенштейн, К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейєрабенд). Психоаналіз Фрейда. Фрейдизм і неофрейдизм (З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер, Е.Фромм). Проблема людини в екзистенціалізмі (С.К’єркегор, М.Хайдеггер, А.Камю, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс). Неотомізм – головний напрям сучасної релігійної філософії (П.Тейяр де Шарден, Е.Жільсон, Ж.Марітен, Ю.Бохенський).

 

Тема 8. Філософська думка в Україні

Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Розвиток філософської думки у братських школах, Острозькому культурно-освітньому центрі та Києво-Могилянській академії. Філософські погляди Г.Сковороди. Філософські ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства (М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш, М.Гулак). “Філософія серця” П.Юркевича. Філософські ідеї представників української літератури (І.Франко, Леся Українка). Українська філософія кін. ХІХ – поч. ХХ ст. (М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Вернадський, Б.Кістяківський, В.Липинський, Д.Донцов, В.Винниченко).

 

 

МОДУЛЬ 2.

Змістовий модуль 2. Загальнофілософська проблематика.

 

Тема 9. Буття та свідомість як предмети філософського осмислення

Філософський зміст категорій „буття” та „матерія”. Єдність матерії, руху, простору і часу. Проблема свідомості у філософії. Генезис свідомості як розвиток форм відображення. Суспільно-практичний та культурно-історичний характер свідомості.

 

Тема 10. Діалектика та її альтернативи

Діалектика як філософський метод. Альтернативи діалектики. Основний зміст законів діалектики:           

а) закон єдності та боротьби протилежностей; б) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін;

в) закон заперечення заперечення. Категорії діалектики та їх взаємозв’язок.

 

Тема 11. Епістемологія. Сутність і структура  пізнавального процесу

Пізнання як предмет філософського аналізу. Структура пізнавального процесу. Об’єкт і суб’єкт пізнання. Соціально-практична обумовленість пізнавальної діяльності.  Проблема істини в теорії пізнання. Істина і заблудження, істина і достовірність. Критерії істини. Істина як цінність.

Поняття методу та методології наукового пізнання. Класифікація методів наукової діяльності та особливості їх використання. Основні форми наукового пізнання.

 

Тема 12. Філософська антропологія. Людина як предмет філософського аналізу

Природні, соціальні та духовні виміри людського буття. Проблема людини в історії філософії та філософській антропології. Індивід і особистість. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.

 

Тема 13. Суспільство: основи філософського аналізу

Поняття суспільства у філософії, його походження та розвитку в історії філософської думки.. Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне. Діяльність як спосіб суспільного буття людини. Суспільне виробництво, продуктивні сили, виробничі відносини. Сутність НТР (науково-технічної революції), її напрямки та соціальні наслідки.

 

 

Тема 14. Природа як предмет філософського осмислення

Поняття природи, географічної оболонки, географічного середовища. Багатоманітність та єдність форм природи. Взаємозв’язок природи і суспільства. Актуальність ідей В.Вернадського про ноосферу. Філософський аналіз глобальних проблем сучасності. Народонаселення та сучасна демографічна ситуація. Історичні типи відтворення населення. Закон Мальтуса.

 

Тема 15. Філософські проблеми людської історії

Поняття рушійних сил розвитку суспільства. Проблема сенсу історії та її спрямованості. Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.


Мета:

-          формування у студентів високої патріотичної самосвідомості, національної гідності, правдивості в оцінці подій і фактів історії України та її державності в умовах інформаційної війни, сучасних викликів та загроз для української державності;

-          виховання патріотичних і морально-етичних переконань спеціаліста, причетності до тисячолітньої історії та культури українського народу, як складової частини європейського цивілізаційного простору;

-          прищеплення спеціалістам навичок наукового-критичного аналізу наукової літератури та інформаційних джерел, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку та сучасних історичних процесів.

Завдання:

-          використання новітніх здобутків історичної науки у викладанні вітчизняної історії;

-          забезпечення реалізації в навчальному процесі принципів історизму і об’єктивності в оцінці фактів, явищ, подій;

-          гуманістичної спрямованості історичної освіти, орієнтованості її на пріоритет загальнолюдських цінностей;

-          досягнення наступності в історичній освіті на етапі вищої школи у порівнянні із загальноосвітньою школою.

Компетентності та заплановані результати навчання

Дисципліна «Історія української державності» забезпечує набуття здобувачами освіти компетентностей:

Загальні компетентності

ЗК01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК06. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

ЗК07. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК08. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК09. Здатність бути критичним і самокритичним.

ЗК10. Здатність працювати у команді.

ЗК12 Здатність працювати автономно.

ЗК13. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: проблеми зародження, існування та відбудови української державності; роль різних соціальних верств у збереженні, розвитку і захисті української національної ідеї, умови формування української народності та спільність цього процесу із всесвітньо-історичним; форми української державності (Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Гетьманщина, УНР, УРСР); економічні, соціальні, політичні, культурні процеси в українських землях (Х – ХХ ст.); особливості сучасного розвитку України.

вміти: аналізувати, узагальнювати і систематизувати історичний матеріал, правильно оцінювати внесок українського народу у розвиток світової цивілізації; знаходити і критично аналізувати необхідну інформацію з історії української державності; застосовувати набуті знання у повсякденній діяльності; прогнозувати суспільні процеси сучасності.

володіти: загальнонауковими та спеціальними методами дослідження історичних процесів та явищ.