Метою курсу вищої математики в системі підготовки спеціалістів за вказаною спеціальністю є забезпечення знання основ вищої математики: лінійної алгебри та аналітичної геометрії, математичного аналізу, диференціальних рівнянь, спеціальних розділів вищої математики, елементів теорії ймовірностей та їх застосування до інженерної діяльності.

Завданням курсу є надання студентам знань з вищої та прикладної математики, які їм необхідні в практичній роботі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: необхідний математичний апарат, його основні положення, прийоми, методи, базові знання з основ вищої математики: лінійної алгебри та аналітичної геометрії, математичного аналізу, диференціальних рівнянь, спеціальних розділів вищої математики, теорії ймовірностей.

вміти: дати математичний опис (моделювати) технічних явищ та технологічних процесів з умови задачі, починаючи від простого моделювання у вигляді нескладних функціональних залежностей і закінчуючи складними функціональними залежностями, аналізувати отриману математичну модель, з’ясовувати реальний зміст параметрів, з якими припущеннями математична модель описує реальний процес, аналізувати отриманий результат, вводити необхідні корективи.




Мета та завдання навчальної дисципліни

Дисципліна  "Комп'ютерна електроніка" входить в перелік обов'язкових дисциплін циклу професійно-орієнтованих дисциплін освітньо-професійної програми вищої освіти у профе-сійному напрямі 123  "Комп'ютерна інженерія" і розглядається кафедрою як складова частина спеціальної підготовки в області розробки апаратних засобів комп’ютерів. Вивчення дисципліни сприяє формуванню наукового рівня інженерного мислення май-бутнього фахівця, включає в себе теоретичну базу, яка необхідна при засвоєнні прикладних питань розробки і експлуатації апаратних засобів комп’ютерів, а також комп'ютерних систем і мереж

. У зв'язку з різноманітністю сучасної елементної бази, складністю вузлів ЕОМ і значною трудомісткістю їх наукового розрахунку основна увага в курсі приділена вивченню базових пасивних і активних компонентів електронних приладів, а також інженерним ме-тодам розрахунків їх основних вузлів із застосуванням сучасних систем автоматизованого проектування.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

-        будову, принципи дії, основні параметри і характеристики пасивних і активних компонентів пристроїв комп'ютерної електроніки;

-        будову, принципи дії, основні параметри і характеристики різноманітних електронних пристроїв комп’ютерів і вузлів сполучення з ними;

-        основні параметри і характеристики сучасних систем автоматизованого проектування (САПР);

-        методики практичного застосування САПР для математичного моделювання ефект-ронних пристроїв.

 

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

-        аналізувати параметри і характеристики пасивних і активних компонентів з метою отримання необхідних параметрів і характеристик вузлів і пристроїв комп'ютерної електроніки;

-        правильного застосовувати компоненти в електронних пристроях і вузлах;

-        проводити інженерну побудову та розрахунок електронних пристроїв різноманітного призначення;

-        проводити математичне моделювання електронних пристроїв.



Вивчення навчальної дисципліни «Алгоритми та методи обчислень» передбачає набуття студентами навичок побудови алгоритмів обробки простих та структурованих даних з використанням сучасних систем автоматизовиних обчислень на базі MatLab. Курс передбачає вивчення чисельних методів і алгоритмів розв’язання задач прикладної та обчислювальної математики, які включають в себе такі класи задач, як розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь, знаходження коренів нелінійних алгебраїчних та трансцендентних рівнянь і систем рівнянь, відновлення і наближення функцій, чисельне диференціювання та інтегрування функцій, знаходження значення і точки мінімуму функції однієї і багатьох змінних, розв’язання задачі Коші для звичайних диференціальних рівнянь і їх систем та диференціальних рівнянь; розвиток уміння і навичок розв’язувати практичні задачі чисельними методами з використанням ПК. Курс також передбачає ознайомлення студентів з середовищем математичних розрахунків - пакетом MATLAB та використання вбудованих потужних обчислювальних і графічних модулів. Вбудована мова програмування дозволяє легко створювати власні алгоритми.

Як навчальна дисципліна, «Іноземна мова (англійська)» забезпечує формуванням

у студентів загальних та професійно орієнтованих комунікативних мовленнєвих компетентнцій (лінгвістичної, соціолінгвістичної і прагматичної) для забезпечення їхнього ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі. Основним  завданням курсу є досягнення студентом рівнів мовної компетенції, що відповідають міжнародним стандартам, викладеним у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти та в Національній програми з англійської мови для професійного спілкування.

По завершенню вивчення дисципліни «Іноземна мова» студенти зможуть:

-         спілкуватись в усній та письмовій формі іноземною мовою у професійній діяльності;

-         одержувати новітню фахову інформацію з іноземних джерел;

 користуватися усним монологічним та діалогічним мовленням у межах побутової, суспільно-політичної, загальнотехнічної та фахової тематики;

перекладати з іноземної мови на рідну тексти  загальнотехнічного  характеру;

-         реферувати та анотувати суспільно-політичні  та загальнотехнічні тексти рідною та англійською мовами;

-         визначати та планувати можливості особистого професійного розвитку;

-         демонструвати базові навички креативного та критичного мислення у дослідженнях та професійному спілкуванні;

-         виявляти навички самостійної роботи, гнучкого мислення, відкритості до нових знань.

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з чотирьох навчальних модулів, а саме:

-         навчального модуля № 1 «Meeting people». 

-         навчального модуля № 2 «See the world».

-         навчального модуля № 3 «Getting ahead»

-         навчального модуля № 4 «From Hi-Fi to Wi-Fi»

Кожен з модулів є логічно завершеною, відносно самостійною, цілісною частиною навчального плану, засвоєння якого передбачає проведення модульної контрольної роботи та аналіз результатів її виконання. 


Предметом вивчення навчальної дисципліни є, на базі теоретичних та практичних знань, розробка методів постановки та розв’язання прикладних фізичних задач, що ставляться у конкретних галузях інженерної діяльності, тобто створення фізичної моделі певного технологічного процесу для його розуміння, модернізації чи заміни більш досконалим.

Навчальна дисципліна "Фізика" – комплексна. Вона складається з семи розділів: "Механіка", "Молекулярна фізика і термодинаміка", "Електростатика. Постійний електричний струм",  "Електромагнетизм. Коливання і хвилі", "Оптика", "Атомна та ядерна фізика", які є органічним цілим, де один розділ розвиває й доповнює інші.

"Механіка"олекулярна фізика і термодинаміка" є основою сучасної фізики. Ці розділи вивчають класичні підходи до розуміння явищ природи.

"Електростатика. Постійний електричний струм", "Електромагнетизм. Коливання і хвилі"  базується на знаннях та методах попередніх розділів і вивчає взаємодію нерухомих та рухомих заряджених об’єктів між собою та з оточуючими полями.

"Оптика", "Атомна та ядерна фізика", на основі сучасних даних про навколишній світ, про взаємодію матеріальних об’єктів між собою, дає можливість сформувати цілісну систему знань про фізичний простір.

 Метою дисципліни є:

·         Засвоєння студентами основних законів класичної та сучасної фізики.

·         Формування у студентів наукового мислення, свідомого застосування фізичних законів, теорій та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, одержаних за допомогою експериментальних методів дослідження.

·         Ознайомлення з основними методами дослідження властивостей матеріалів на базі широкої теоретичної підготовки в галузі фізики.

·         Засвоєння студентами прийомів і навиків розв’язання конкретних завдань, які виникають у практичній роботі.

·         Знайомство студентів із сучасною літературою та засвоєння основ проведення експериментальних наукових досліджень конструктивних матеріалів.

Найкращою гарантією глибокого і міцного засвоєння матеріалу є заінтересованість студентів у здобуванні знань. Для підтримування цього інтересу використовуються різноманітні дані про новітні дослідження, лекційні демонстрації та аудіовізуальні засоби.

 Основними завданнями вивчення дисципліни є:

·                     Освоєння студентами основ достатньо широкої теоретичної підготовки в області фізичних властивостей матеріалів, які дозволили б майбутнім спеціалістам орієнтуватись у потоці наукової і технічної інформації та забезпечили б їм можливість використовувати в роботі новітні фізичні принципи;

·                     Формування у студентів наукового мислення, правильного розуміння границь застосування різних фізичних понять, теорій та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, отриманих із допомогою експериментальних чи математичних методів дослідження;

·                     Ознайомлення студентів із сучасною науковою апаратурою та вироблення в них початкових навичок проведення експериментальних досліджень із метою виявлення тих чи інших характеристик досліджуваного об’єкта;

·                     Сприяння розвиткові у студентів фізичного мислення та діалектичного світогляду;

·                     Подання історії фізичної науки та наголошення ролі вітчизняних учених у дослідженні фізичних процесів та  технологій.


Метою курсу «Фізика» є поглиблення знань студентів про основні властивості речовини і поля, засвоєння методів та методик отримання достовірних даних про фізичні властивості речовин, конструкційних матеріалів та залежності їх властивостей від змін оточуючого середовища. Викласти основні характеристики та методи вимірювання механічних, термічних, електричних, магнітних і оптичних властивостей речовин як на макро-, так і на мікроскопічному рівнях.

Завданням даного курсу є:

дати студентам достатньо широку теоретичну підготовку в області фізичних властивостей речовин та матеріалів, які дозволили б майбутнім спеціалістам орієнтуватись у потоці наукової і технічної інформації та забезпечили б їм можливість використовувати в роботі новітні фізичні принципи;

сформувати у студентів наукове мислення, правильне розуміння границь застосування різних фізичних понять, теорій та вміння оцінювати ступінь достовірності результатів, отриманих із допомогою експериментальних чи математичних методів дослідження;

ознайомити студентів із сучасною науковою апаратурою та виробити в них початкові навички проведення експериментальних досліджень з метою виявлення тих чи інших характеристик досліджуваного об'єкта;

сприяти розвиткові у студентів фізичного мислення та діалектичного світогляду.

Представлений курс фізики укладено на основі наступних видань:

1.    Укладачі Ящинський Л.В., Коваль Ю.В. Фізика. Методичні вказівки до самостійної роботи для студентів технічних напрямів підготовки денної та заочної  форм навчання. – Луцьк: Луцький НТУ, 2015. – 80 с.

 2.    Ящинський Л.В., Панасюк Л.І. Фізика. Конспект лекцій для студентів напряму «Охорона праці» денної та заочної форм навчання. – Луцьк: ЛНТУ, 2012. – 88 с.

 3.    Пастернак М.П. Хвильова оптика. Конспект лекцій для студентів інженерно-технічних спеціальностей усіх форм навчання. – Луцьк: Редакційно-видавничий відділ Луцького державного технічного університету, 2007. – 27 с .

 4.    Лопатинський І.Є., Зачек І.Р. та iн. Фізика для інженерів. – Львів: Львівська політехніка, 2009. – 385 с.

 5.    Богацька І.Г., Головко Д.Б., Маляренко А.А.,      Ментковський Ю.Л.  Загальні основи фізики. – К: Либідь, 2005. – Т.1,2.

 6.    Зачек І.Р., Кравчук І.М., Романишин Б.М., Габа В.М., Гончар Ф.М. Курс фізики – К.: Бескид біт, 2004. – 370 с.

 7.    Бушок Г.Ф., Левандовський В.В., Півень Г.Ф. Курс фізики.    – К.: Либідь, 2006. – 487 с.

 8.    За редакцією Гаркуші І.П. Загальний курс фізики: Збірник задач. – К: Техніка, 2004. – 558 с.

 9.    За редакцією Горбачука І.Т. Загальна фізика: Збірник задач.   – К: Вища школа, 1993.- 359 с.